За розпорядженням міського голови четверта сесія міської ради 8 скликання відбудеться завтра, 24 грудня, о 10.00 годині в залі засідань міської ради. На розгляд сесії виносяться 88 питань порядку денного.
Серед них першим питанням буде заслухано звіт міського голови про діяльність виконавчих органів Вінницької міської ради у 2020 році і перспективи розвитку Вінницької міської територіальної громади на 2021 рік.
Відповідно до ч. 7 ст. 42 ЗУ “Про місцеве самоврядування в Україні” (далі – Закон), сільський, селищний, міський голова не рідше одного разу на рік звітує про свою роботу перед територіальною громадою на відкритій зустрічі з громадянами. Жодного разу Сергій Моргунов за свою минулу каденцію цього не робив. Цього разу уже традиційно звітуватиме він лише депутатам, що як мінімум унеможливлює зворотній зв’язок з громадою під час такого звіту, не кажучи про порушення вимог Законодавства.
Другим розглядатиметься питання “Про виконання Програми економічного і соціального розвитку Вінницької міської ОТГ на 2020 рік та затвердження Програми економічного і соціального розвитку Вінницької міської ОТГ на 2021 рік”. Саме з цієї програми ми дізнаємось що було зроблено у 2020 році і що планується втілити у 2021 році місцевою владою. Розглянемо ключові моменти.
На цю сесію також заплановано затвердження бюджету та різних програм Вінницької міської ради на 2021 рік, статуту підприємств, прийняття на баланс комунальних підприємств приєднаних сіл до Вінницької ОТГ тощо. Зазвичай, найгостріші питання, у яких часто можна знайти корупційні схеми та конфлікти інтересів – земельні, але на цій сесії їх буде мінімум і вони формальні.
Пайова участь
Станом на 01 жовтня 2020 року із забудовниками міста Вінниці укладено 56 договорів про сплату пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури Вінницької міської ОТГ. Надходження від сплати пайової участі до бюджету розвитку Вінницької міської ОТГ склали 14 524 446 гривень, що на 5 424 446 гривен або на 59,6% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
Що таке “пайова участь”? З усіх житлових чи нежитлових забудов та індивідуальних будівництв, площею більшою за 300 квадратних метрів, забудовники повинні сплачувати пайову участь у бюджет міста.
Громада від новобудов має отримувати кошти у бюджет через договори пайової участі. Це передбачено ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» ст. 40 «Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту».
У другому пункті цієї статті зазначається, що замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов’язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту. У третьому пункті цієї статті визначено, що пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об’єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.
Але, у вересні 2019 року, Верховна Рада України внесла зміни до Закону і з 1 січня 2021 року пайову участь відмінили взагалі, і тепер забудовнику її сплачувати не потрібно.
– Пайові внески повинні були були відмити ще з цього року, але коли почалися скандали, то пайову участь залишили, але ставку зменшили. Сам закон був прийнятий у 2019 році і був створений окремий порядок на 2020 рік. Ті договори що були укладені до 1 січня 2020 року про сплату пайових, вони діють у повному обсязі. Ті договори що були укладені у 2020 році – тут незрозуміла ситуація. У законі про відміну пайових нічого не сказано за договори, які укладались у цьому році і незрозуміло чи діють вони, чи ні. Виходить, що якщо органи місцевого самоврядування укладали договори про пайову участь у 2020 році, то вони порушили 19 статтю Конституції України Зараз багато забудовників, які не укладають договори про пайову участь, не здають будинки в експлуатацію та чекають 2021 рік. Через цей перехідний період незрозуміло яка ситуація буде у майбутньому: попали чи не попали забудовники, будуть з ними судитися чи ні, – каже експерт у сфері будівництва Георгій Могильний
Пайові внески – це не єдине що давав забудовник місту, ще є комунікації або інші роботи. Пайові внески були стримуючим механізмом від корупційних дій і видачі технічних умов. Було так, що якщо прокладка комунікацій перевищувала пайові внески, то різниця компенсувалась з бюджету. Через це комунальні служби не виписували забудовнику про заміну комунікацій, які перевищували розмір пайової участі. Цю норму відмінили 1 січня 2020 року, тому може виникнути нова корупційна схема. Якщо забудовник “не свій”, то його можуть зобов’язують прокласти труби по тому маршруту, щоб вже потім могли використовувати “свої” забудовники. Затрати на прокладання комунікацій може в рази перевищувати розмір пайової участі. Тому витрати у забудовників здебільше зростуть, а не замешаться, як це може здатися на початку..
Вінницькі ринки
У “Програмі економічного і соціального розвитку Вінницької міської ОТГ на 2020 рік” вказано “…Всього в місті діє 11 ринків та торговельних майданчиків з продажу продовольчих та непродовольчих товарів, з яких: 5 ринків та торговельних майданчиків – змішані, які поєднують різні напрями товарної спеціалізації та 6 – спеціалізовані (5 – з продажу промислової групи товарів, 1 – продуктовий).
Крім того, функціонує 1 критий продовольчий павільйон (вул. Є. Пікуса) та 2 торговельно-сервісні центри: «Лісопарк» і «Вишенька», де також реалізується сільськогосподарська продукція. На ринках здійснюють торговельну діяльність 147 об’єктів фірмової торгівлі. Для торгівлі сільськогосподарською продукцією на ринках та торговельних майданчиках відведені 5326 торгових місць, з яких 360 пільгових – для торгівлі сільгосппродукцією, вирощеної на власних земельних ділянках…”
Нагадаємо, що торговельно-сервісний центр “Лісопарк” – це ТОВ “ТСК “Пасаж”, який знаходиться на трамвайній зупинці “Лісопарк”. Це підприємство з 2017 року належить сестрі міського голови Вінниці Оксані Моргуновій. До цього комплекс належав батьку мера Анатолію Моргунову.
Комплекс “Вишенька”, який знаходиться біля кінцевої зупинки тролейбусу, належить ТОВ “Лордекс менеджмент груп”
За інформацією аналітичної системи YouControl підприємству належить ще приміщення та гаражі на Проспекті Перемоги у місті Києві. На картах гугл за цією адресою показує спорткомплекс Київського політехнічного інституту
Кінцевий бенефіціарний власник ТОВ “Лордекс менеджмент груп” – Андрій Домбровський. Прописаний він у місті Калинівка на вулиці Пархоменка
Звідси родом його батько Олександр Домбровський – екс-мер Вінниці, екс-голова Вінницької ОДА та екс-нардеп. Група родини Домбровських має бізнес у різних сферах, як нерухомість, деревообробка тощо. Олександр Домбровський є серед керівників ПрАТ “МХП Еко Енерджи”. Це підприємство належить відомому міліардеру Юрію Косюку. ПрАТ “МХП Еко Енерджи” входить до групи підприємств “МХП” – лідер на українському ринку курятини. Агрохолдинг об’єднує виробничі потужності всього технологічного ланцюга м’ясного виробництва. Також займається вирощуванням зернових і олійних культур та виробництвом м’ясо-ковбасних виробів.
35% акцій знаходяться у вільному обігу на Лондонській фондовій біржі.
Заборона продажу алкогольних напоїв у вечірній та нічний час
У “Програмі економічного і соціального розвитку Вінницької міської ОТГ на 2021 рік” зазначено, що у наступному році є в планах заборонити продаж алкогольних напоїв у вечірній та нічний час. Взагалі Вінниця одна з небагатьох обласних центрів в Україні, де алкогольні напої можна продавати цілодобово. Органи місцевого самоврядування рішенням сесії самі визначають у який час забороняється продаж алкогольних напоїв базуючись на Законі України, який був прийнятий у 2018 році У Вінниці в 2000-х діяла заборона на продаж алкоголю після 21 години, але через кілька тижнів цю заборону відмінили. Журналісти нашої редакції рік тому розсилали запити у всі обласні центри та у міста обласного значення в Україні, щоб дізнатися де діє заборона на продаж алкоголю у нічний час
Найбільші «забруднювачі» Вінниці
Наше місто немає тяжкої промисловості, які є основними забруднювачами у містах Східної частини України, але є місцеві підприємства, які також наносять шкоду екології. У “Програмі економічного і соціального розвитку Вінницької міської ОТГ на 2020 рік” найбільші забруднювачі міста вказані такі підприємства: АТ «Вінницяобленерго», ПрАТ «Вінницький олійножировий комбінат» та КП «Вінницяоблводоканал».
Почнемо з ПрАТ «Вінницький олійножировий комбінат». Викиди в атмосферу з цього підприємства добре видно у нічний час.
Ми у жовтні місяці надсилали запит щодо останньої перевірки олійножирового комбінату у Державну екологічну інспекцію у Вінницькій області. Вони відповіли, що всю необхідну інформацію можемо дізнатись в інспекційному порталі https://inspections.gov.ua/
Так і є. При введені у реєстрі ЄДРПОУ підприємства, ми знаходимо результати останньої перевірки підприємства. ПрАТ «Вінницький олійножировий комбінат» має високий ступінь ризику у додержані законодавства у сфері техногенної і пожежної безпеки та у дотриманні законодавства у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення ПрАТ «Вінницький олійножировий комбінат» належить громадянину Російської Федерації Віктору Пономарчуку. Підприємство входить у групу компаній “Vioil”. До складу групи входять Вінницький і Чернівецький масложиркомбінати, мережа ХПП та елеваторів, торгові представництва в Вінниці, Чернівцях, Києві та Москві. “Vioil” є фігурантом кримінальної справи, де підприємство підозрюють у фінансових операціях по ухиленню від податків, де мільярд гривень проходило через підприємства, які мають ознаки фіктивності
Начальник відділу збуту готової продукції промислової групи “ViOil” Богдан Коровій – син колишнього очільника Вінницької ОДА Валерія Коровія. Другий його син, Ярослав, також працює в “ViOil”.
АТ “Вінницяобленерго” має високий ступінь ризику у розподілі та постачанні електричної енергії, технічної експлуатація електричних мереж. Також підприємство не дотримується законодавства у сфері техногенної і пожежної безпеки
КП “Вінницяоблводоканал” не дотримується вимог санітарного законодавства.
Збиткові комунальні підприємства
І звіті за 2020 рік вказано: “…Основна частка в загальному обсязі збитків припадає на КП «Вінницякартсервіс» (25,6 млн грн), КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго» (9,0 млн грн), КП «Вінницька транспортна компанія» (8,0 млн грн), КУП «ЕкоВін» (5,3 млн грн), МКП «Вінницязеленбуд» (2,6 млн грн)…”
КП «Вінницякартсервіс» саме то підприємство, яке запустило у Вінниці у цьому році безготівковий спосіб оплати у громадському транспорті. Як бачимо, для міста цей проект несе тільки збитки і скоріш за все буде постійно дотаційним, як й КП «Вінницька транспортна компанія», в яке постійно з бюджету вливають десятки мільйонів гривень.
Бюджет громади
Третім питанням депутати затвердять бюджет громади на наступний рік. У 2021 році бюджет становитиме 4 645 737,9 гривень, що на 6,3% більше бюджету поточного року.
Тут можна переглянути презентацію бюджету.
Здавалось, що на реконструкцією Київського мосту вже не будуть виділяти бюджетні кошти. Але у бюджеті передбачено ще один транш – 5 мільйонів гривень. Подібна ситуація з проспектом Космонавтів, де планують знову витратити 1,6 мільйонів гривень.
Чергові 10 мільйонів виділяють на облаштування міського сміттєзвалища на території Людавської сільської ради. За планом проект повинні завершити у 2023 році та вкласти в нього ще кілька десятків мільйонів гривень. Подібна ситуація з кладовищем на Сабарові, на облаштування котрого у 2021 році виділяють 5 мільйонів гривень.
На найзбитковіше комунальне підприємство “Вінницякартсервіс” виділять з бюджету 10 684 600 гривень на реалізацію проекту “Впровадження автоматизованої системи збору плати за проїзд в громадському транспорті в місті Вінниця”. Не зрозуміло, на що ще потрібно стільки грошей, адже система вже працює в громадському транспорті. Хіба що на запровадження системи у маршрутних таксі. Крім цього, статутний капітал КП “Вінницякартсервіс” поповнять на 14 490 373 гривень. Це підприємство можна назвати “чорною дірою” бюджетних коштів.
Сума, яку виділять на громадські формування у 2021 році – 2 540 000 гривень.
На комунальні ЗМІ у наступному році заплановано виділити більше 27 мільйонів гривень. На телеканал “Віта” у 2021 році піде 20 165 256 гривень, а на радіокомпанію “Місто над Бугом” – 6 418 114 гривень. Ще у 1993 році в ефірі телепередачі “Селбанго” на той час директор телеканалу “Віта” Михайло Корнієнко розповідав, що Вінниці дуже потрібен ресурс, який буде висвітлювати діяльність місцевої влади. Як бачимо, теперішня влада чітко дотримується цих канонів
На реставрацію “житловий будинок залізничників” на Замостянській, 27, виділять сім мільйонів гривень. Загальна сума проекту – 15 084 343 гривень. На місці цього будинку раніше стояла Вознесенська церковь, яку тут збудували у 1911 році за проектом архітектора Григорія Артинова.
У бюджеті на 2021 рік заплановано капітальний ремонт двох громадських вбиралень за 3 278 742 гривень.
Величезні кошти витрачаються на ремонт вбиралень не в центрі міста та не в людних місцях, а не зрозуміло взагалі де. За 1 635 043 гривень планують відремонтувати громадську вбиральню біля музею Пирогова, якої там немає.
Також 1 643 699 гривень піде на ремонт громадської вбиральні на вулиці Ватутіна. На цій вулиці з туалетів є тільки на автовокзалі “Східний”, який належить приватній компанії “ВОПАС 10599”, яка належить Володимиру Продівусу. Наша редакція окремо займеться цим питанням та з’ясує що це за громадські вбиральні і на що саме піде така сума.
Дитячий Санаторій ім. Коцюбинського
Одинадцяте питання порядку денного «Про внесення змін до рішення міської ради від 22.02.2019 № 1553 «Про визнання Дочірнього Підприємства «Дитячий санаторій ім. М.М.Коцюбинського» закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» таким, що має суспільну цінність.
У цьому питанні депутати мають затвердити, що враховуючи Постанову господарського суду Вінницької області від 11.09.20 у справі про банкрутство санаторію та Ухвалу господарського суду Вінницької області від 29.10.20 Виконком має надати пропозиції, щодо включення до проекту бюджету видатків на погашення заборгованості по заробітній платі колишнім працівникам санаторію.
Нагадаємо, що ЦГК «ДІЙ-Вінниця» протягом кількох років слідкував за справою банкрутства Дитячого санаторію ім. М.М.Коцюбинського, відвідував судові засідання та навіть виграв суд у головного управління ДФС у Вінницькій області щодо відмови у наданні журналісту Центру відкритої публічної інформації про суму коштів, яка надійшла до бюджету міста від ДП «Дитячій санаторій ім. Коцюбинського» за договорами оренди земельних ділянок .
Історія знищення санаторію починається з 2010-х років. Нагадаємо, підприємство почали банкротити через борг перед податковою інспекцією, а це близько двох мільйонів гривень. Усе нерухоме майно підприємства влітку 2017 року перейшло у комунальну власність міста. Близько чотирьох гектарів землі, на яких знаходиться санаторій – міська рада забрала у комунальну власність ще раніше.
У історії з тим, як землі санаторію, що знаходились у держвласності, а це 4,6016 га, стали комунальними, журналістам «ДІЙ! – Вінниця» розібратись достеменно не вдалось.
У 2011 році журналісти писали, що майже 1 га рекреаційної землі у Вінниці, які раніше знаходились у розпорядженні санаторію та були передані у 2003-2004 роках під дачне будівництво хотіла повернути державі Прокуратура Вінницької області. Тоді дії посадових осіб міської ради кваліфіковано як зловживання службовим становищем. За даним фактом було порушено кримінальну справу за ч.2. ст.364 КК України. Але попри рішення суду землю не повернули.
У відповіді на запит від Фонду держмайна журналістам написали, що копії документів, які містять інформацію про передачу земельних ділянок з державної у комунальну власність міста у Фонді відсутні. Ми також запитували у муніципалітету копії документів, на підставі яких державна земля під санаторієм перейшла у комунальну власність, але у відповідь отримали лише витяг з рішення вінницької міськради №2877 від 24.06.2010, яким місто передало цю землю в оренду санаторію на 25 років та копію договорів оренди.
Публікація створена у рамках проекту центрів громадського контролю «Дій!» – проект, який реалізовується у 5-ти містах України (Тернопіль, Вінниця, Запоріжжя, Краматорськ, Маріуполь) за фінансової підтримки чеської організації People in Need, Міністерства закордонних справ Чеської Республіки у рамках програми «Transition Promotion Program» та Посольства Королівства Нідерланди в Україні. Зміст цієї статті є авторським та не обов’язково збігається з позицією донорських організацій.
