“Головним ворогом” історичної забудови центру Вінниці можна сміливо назвати місцеву владу, яка дає дозвіл підприємцям скуповувати нерухомість, яку вони одразу знищують, щоб ніхто через суспільний розголос та судові позови “не забрав” ту історичну споруду назад у комунальну власність. Чудовий приклад – це демонтаж унікального глиняного будинку XIX століття, який був незаконно знесений більше двох років тому, але будуватись там нічого не розпочалось – головне було швидко все знищити Але “погана” не тільки сьогоднішня Вінницька міська рада. Знищення окремих споруд центру міста було ще за царської доби. Отже, почнемо.
Знищення єврейських будинків у 1870-х роках
У 1870 році уряд Російської імперії видав указ, що старі єврейські будинки повинні бути знесені у містах імперії. На Базарній площі у Вінниці (там де зараз кінотеатр “Росія”) були саме такі будиночки, які підпадали під цей указ. Тому у 70-х роках XIX століття майже вся Базарна площа була зачищена. Але деякі житлові будинки не тронули. У документах міської управи зазначали, що з “невідомих причин” (або хтось комусь дав хабара) дома деяких єврейських родин не демонтували. Один з цих житлових будівинків належав Товбі Брудензон.
У 1902 році вона подає у міську управу проект двоповерхового будинку з підвалом. Дом проектувався як “холодна забудова”, тобто, будівля без опалення. Товба Брудензон планувала збудувати споруду на своїй ділянці на Базарній площі. Зараз тут встановлений пам’ятник партизану Івану Бевзу.
У 1903 році міська управа відмовила Товбі Брудензон у забудові Базарної площі. Причин відмови було названа чимало: не передбачена пожежна безпека, не можна повністю забудовувати свою ділянку не залишивши місця для прибудинкової території, не дотримання єдиного архітектурного ансамблю центральної вулиці міста тощо. Пані Брудензон також пригадали не знесений її будинок на площі в 1870-х роках і про незаконність того дійства. Але міська управа “натякнула”, що пані Брудензон може збудувати свій будинок, який вона захоче, десь в іншому місці, але тільки не на центральній вулиці…
Якщо говорити про інші знищені забудови до лютого 1917 року, то зазвичай самі власники дерев’яних будівель перебудовували їх на кам’яні. Якщо почитати історію комплексу “Мури”, то якщо щось треба було знести, то особливо ніхто цим не запарювався.
Радянська доба
“Совєти” збереженням історичних будівель особливо не запарювалися, хоча центр міста вони майже не чіпали і кам’яні(цегляні) споруди спеціально не зруйновували, чого не скажеш про Замостя та Слов’янку. До 1980-х років тут знищили всі дерев’яні старі будинки і замість них побудували багатоквартирні житлові будинки. Якщо вам цікаво дізнатись, що де було, ласкаво просимо до нашої мапи Більше всього шкоди центру міста зазнала Друга світова війна. У Вінниці було пошкоджено третину будівель.
Розглянемо головну артерію міста – вулицю Соборну (тоді Леніна). Переживши війну, унікальний декор дореволюційних будівель був знищений перебудовою їх в “простий пролетарський будинок без архітектурних надмірностей”. Добрий приклад такої модернізації є будівля на Соборній, 91.
Після Другої світової війни тут стояло три будівлі:
- Кам’яна лавка Цибульського 1908 року побудови
- Впритул до свого магазину Цибульський у 1911 році збудував собі маєток
- Та якийсь невідомий для дослідників двоповерховий будинок
По невідомим причинам міська влада вирішила замість цих трьох будівель мати один “гарний” радянський будинок. Логічно було б все це знести і побудувати заново – але ні. Маєток Цибульського було вбудовано в нову споруду. В це не одразу повіриш, якщо не подивитись на будівлю з подвір’я, де контури маєтку Цибульського проглядаються навколо радянської надбудови.
Інший приклад, коли будинок з “буржуйською” зовнішстю вирішили “осовєтіть”, знаходиться на Соборній, 71.
До революції маєтком володіла родина Мойсея Шехтмана. Це був відомий стоматолог у Вінниці. На другому поверсі будинку до 1917 року розміщувалося відділення Державного банку, а згодом – Ощадна каса. Після капремонту в 1960-х роках прибудували третій поверх і вже у 1970 році будівля набула сучасного вигляду.
Були будівлі, які зносили по технічним причинам. На місці сучасних пірамід, де ще нещодавно розміщувався ресторан “Арнем”, знаходився готель “Бель-Вю”.
Про те, що була така будівля у центрі міста, чули у Вінниці навіть ті, хто особливо не цікавиться історією рідного краю. Але про сам готель було відомо дуже мало. Журналісти Агенції відшукали в Державному архіві Вінницької області проект прибудови нежитлових приміщень до існуючого двоповерхового будинку, який подав у міську аправу Вольф Райхер у 1898 році.
На всіх фотографіях готель “Бель-Вю” триповерховий. Скоріше за все, що Вольф Райхер не тільки розширив будинок, а ще добудував третій поверх.
Родина Райхер мала більше всього нерухомості (порівнюючи з іншими домовласниками) в центральній частині дореволюційної Вінниці. Все їх майно відображено на нашій мапі
От що не подобалось більшовитській владі – так це одноповерхова забудову на центральній вулиці. У 1930-х роках біля готелю “Франція” було два “заїзду”
У 1936 році замість них будують споруду Нацбанку, який, як не странно, вписався в дореволюційну архітектуру навколишньої забудови.
На місці сьогоднішнього різнокольорового багатоквартирного будинку на Соборній, 22 були одноповерхові споруди.
Одну з будівель збудували ще у 1897 році як церковну лавку при костелі Капуцинів
Ніхто зараз не знає чому ці будинки були знесені у 1950-х роках. Скоріше за все, через свою аварійність.
Доба Незалежності
Нова демократична влада не чіпала старовинні будівлі на головній артерії міста, але все ж один раз “капіталізм” переміг – задля торгового центру знесли дореволюційний будинок
Було тут багато чого у різні роки. Були й квартири
- Будинок знесли у 2006 році, нас відселили у 2003 році. Будівництво розпочиналося з боку взуттєвої фабрики і потім вже будували з вулиці Соборної. У нашій квартирі був офіс будівництва. Коли почали споруджувати торговий центр, то забудовник нам запропонував гроші за нашу квартиру і ми продали. Я не дуже задоволена цим продажем, але на старій квартирі у нас була тільки холодна вода, труби перемерзли та поржавіли, був загальний туалет на сходовому майданчику, ванної не було взагалі. Тому будь-який варіант у квартирі із зручностями ,то вже виграш, – каже пані Ірина
За якою схемою будувався ТЦ “Магіцентр” (нинішній “SkyPark”) ми детально описали тут
Розглянемо існуючі будівлі, які опинились під загрозою реконструкції або знищення
Оводова 24
На цей житловий будинок мало хто звертає увагу, хоча він впритул прилягає до Європейської площі.
За чутками, на цю споруду кинув погляд відомий місцевий підприємець Сергій Капуста, який придбав тут всі квартири і планує будівлю знести. “Фішкою” бізнесмена є ведення свого бізнесу саме у центрі Вінниці. Яскравий приклад того – це готель “Франція”. Ми вирішили перевірити інформацію щодо чуток навколо будівлі на вулиці Миколи Оводова, 24 і інформація частково підтвердилась.
Сергій Капуста має бізнес партнерів: Андрій Жуков, Олександр Цихомський та його син (теж Олександр). Щоб перевірити чи дійсно Сергій Капуста купив всі квартири у будинку на Оводова, 24, треба перевіряти по держреєстру всіх вищеназваних осіб та майно їх спільних підприємств. Отже, квартири на Оводова, 24 належать:
- Андрій Жуков – квартири: 11/5, 11/1, 4, 22
- Олександр Цихомський – квартири: 11/3, 5, 1, 10
- Олександр Цихомський (син попереднього) – квартири: 7, 12
- ТОВ “Сквер Діл” (спільне підприємство) – квартири: 8, 6а, 11/2, 11/4, 9
Сам Сергій Капуста та його дружина Олена на себе не оформлюють куплену нерухомість, тому їх немає у цьому списку.
Але на Оводова, 24 придбали не всі квартири. За словами працівників одного з офісів, які поки що працюють у цьому будинку, квартиру ще не продала одна бабця, яку підприємці ще “не вломали”. Ввечері в будівлі іноді ще горить світло в одній квартирі на третьому поверсі. Можливо, це квартира саме тої бабці.
Саму будівлю планують реконструювати. Вже є проект, який можуть почати реалізовувати в цьому році
Про сам будинок немає ніякої інформації. Судячи з архітектури – це початок ХХ століття. Третій поверх могли добудувати вже за радянські часи. Будинок ніякого охоронного статусу немає. На наш запит Вінницька міська рада відповіла, що “нічого не знає” за цю будівлю
Ще доволі цікавий момент, що перед будинком на Європейській площі знаходиться технічна споруда, яка огороджена зі всіх сторін. Навіщо вона тут потрібна і яку функцію виконує – не відомо.
На кадастровій мапі ця будівля не відмічена, тобто, все це виглядає як самобудова і її знаходження тут – незаконне.
Вінницька міська рада зробила вигляд, що цієї будівлі взагалі не існує і “це нам щось примарилось”, хоча разом із запитом ми надіслали фото будівлі
Великий ТРЦ від Соборної до Південного Бугу?
У жовтні 2019 року наша редакція разом з журналістами інших видань та громадськими активістами проводила антикорупційну екскурсію, тоді ми дізнались про плани Сергія Капусти облаштувати великий торгово-розважальний центр з вулиці Соборної до самого Південного Бугу (дивитись з 27 хвилини). До самої річки навряд він буде, а ось ТРЦ з виходом на головну вулицю міста – цілком можливо. І ось чому.
У 2017 році готель “Центральний” 1893 року побудови був проданий з аукціону за 1 025 000 гривень ТОВ “Поділля Приват”, яке належить Сергію Капусті та його бізнес-партнерам
У квітні 2018 року ТОВ “Поділля Приват” подає у ДАБІ декларацію про будівництво торгово-офісної будівлі, яку повиненно було будувати ПП “Практик Буд” Це підприємство будувало СБУ житловий будинок у Вінниці Але колишній готель “Центральний” було лише розібрано й на тому все.
Будівництво офісу розпочнуть, можливо, лише тоді, коли буде куплена вся нерухомість навколо. Наприклад, з житловим будинком на Кропивницького,3 склалась подібна ситуація, як з домом на Оводова, 24.
Тут теж повним ходом скуповуються квартири:
- Андрій Жуков – квартири: 20, 22
- Олександр Цихомський – квартира: 11
- ТОВ “Поділля Приват” – приміщення: 3, 24; квартира: 23, 18, 12, 17, 15, 9, 21, 10
Розташований поруч будинок на Кропивницького, 7 повністю належить ТОВ “Поділля Приват”.
Кропивницького 9
Це найстаріший житловий будинок у Вінниці середини XVIII століття. У книжці “Пам’ятки історії та культури Вінницької області. Вінниця”, де серед авторського колективу є міський голова Сергій Моргунов, про цю будівлю написано наступне:
Не дивлячись на охоронний статус будівлі, квартири тут також скуповуються. На ТОВ “Поділля Приват” зареєстровані квартири: 5, 2, 15, 1, 13, 12. Найстаріший житловий будинок у Вінниці, відповідно чинного законодавства, забороняється знищувати. Допускається реконструкція, але тільки така, яке не змінить конструктивні відмінності споруди.
Міська рада не бачить нічого поганого у тому, що у будинку скуповують квартири забудовники, тому що споруда може перебувати у приватній власності.
Ми надіслали листа від нашої Агенції на електронну пошту Сергію та Олені Капусти, щоб вони розповіли про плани щодо будинків на Оводова, 24, Кропивницько, 3, 7, 9. Але відповіді ми не отримали. Тому, час покаже яка доля спіткає всі ці будинки у центрі Вінниці.
