Як давно ви були в архіві? Та чи були взагалі? Якщо так то, скоріше за все, шукали там інформацію про свій рід. Але для дослідників історії Державний архів Вінницької області, якщо казати про наш регіон, то золота жила. Тут ви знайдете історичні документи у будь-якій сфері, яка вам цікава. Журналісти Вінницької агенції журналістський розслідувань вирішили поділитися своїм досвідом з колегами, які також мають бажання робити історичні журналістські розслідування. 

Робота в архіві 

Якщо взяти обласні архіви, то для громади вони відкриті та надають свою послуги безкоштовно. Є й платні послуги, але це коли вам немає часу самому “ритися” в документах і бажаєте щоб за вас це зробили фахівці своєї справи. 

Щоб почати працювати в архіві, вам потрібно мати три речі: паспорт, бути вакционавиним та знати де розташований архів у вашому місті. В архіві вас направлять до читальної зали, де працівники архіву  спитають про те, що саме  вас цікавить. Журналістів нашої Агенції цікавила забудова Вінниці у період: наприкінці ХІХ – на початку ХХ століття, коли була побудована основна маса пам’ятників архітектури сучасної Вінниці. Ці документи можна знайти у фонді “230-Д”, де зберігаються рішення Вінницької міської управи, яка діяла у місті 1880-1920 роки. Цей орган був у всіх містах Російської імперії, тому подібний фонд є в будь-якому  обласному архіві в Україні, де була влада “царя батюшки”. 

Знайти окремо історію того чи іншого будинку нам не вдалося – є лише проекти будівель, місце розташування та ім’я власника/ці майбутньої будівлі. 

У Державному архіві Вінницької області всі ці проекти оцифровані, які ви можете переглядати тільки в читальній залі. Скинути всю цю інформацію на флешку не можна, а викопіювання одного проекту коштує три гривні, тому доводиться фотографувати монітор комп’ютера. 

Якщо у вас непогана камера на мобільному телефоні, то це не є проблемою, але режим роботи читального залу дуже ускладнює пошук потрібних документів. Наприклад, читальна зала  Державного архіву Вінницької області працює з понеділка по четвер з 9:00 до 16:00 години, обідня перерва з 12:00 до 13.30. Через карантин у читальному залі може перебувати максимум шість чоловік, тому вас можуть записати на відвідування архіву до або після обіду раз на тиждень і все. Якщо повезе й дослідників буде небагато, то за тиждень ви попадете в архів 2-3 рази. Тому журналісти витратили два місяця, щоб переглянути всі проекти будівель.

Як журналісти створювали історичну мапу дореволюційної Вінниці

Щоб відмітити всі ці проекти на мапі гугл і точно вказати де саме проектувалося збудувати житлову чи нежитлову нерухомість, треба добре орієнтуватися в картах. Раніше плани міст ділили на сектора і кожних з них мав свій номер, завдяки котрим можна сьогодні  ідентифікувати де розташовувалась та чи інша споруда. За приклад журналісти брали мапу Вінниці 1913 року 

І знаходили потрібний нам будинок на сучасній мапі Google. 

Таким чином на мапу було нанесено ще 535 об’єктів https://www.google.com/maps/d/edit?mid=1HGI0V070rqmfMBS7duYz7Yy2W2dpO_Mq&usp=sharing 

Чим ще цікавий архів дослідникам історії

У тому ж фонді “230-Д” ми знайшли не тільки проекти споруд, а багато чого іншого цікаво. Зі знайдених матеріалів ми зробили такі історичні розслідування: історія парку та Літнього театру , судова тягонина купця Кумбарі , як будувались кам’яні сходи до Південного Бугу , що будувалось у Вінниці за часи УНР тощо 

Використовуючи матеріали з інших фондів архіву, ви можете зробити цікаве історичне дослідження про будь-яке велике підприємство, знайдете цікаві факти про будь-яке містечко у вашому регіоні тощо. Все в ваших руках. Хай вам щастить!