Протягом 2023–2025 років депутати Вінницької міської ради 146 разів повідомляли про наявність конфлікту інтересів під час розгляду питань на пленарних засіданнях. Майже третину всіх зафіксованих випадків за три роки задекларували лише троє обранців — Андрій Піжевський, Дмитро Науменко та Олександр Мельник. Найчастіше такі випадки стосувалися земельних питань, діяльності комунальних підприємств, бюджетних рішень та управління майном громади.
Водночас сама по собі велика кількість повідомлень не свідчить про порушення закону. Навпаки, законодавство зобов’язує посадовців і депутатів повідомляти про конфлікт інтересів та не брати участі в ухваленні відповідних рішень.
Громада бачить конфлікт, але не знає його причини
Майже всі повідомлення про конфлікт інтересів мають однаковий зміст. Депутат вказує номер питання порядку денного, посилається на вимоги Закону України «Про запобігання корупції» та повідомляє про неучасть у голосуванні.
Однак у більшості випадків документи не містять пояснення, в чому саме полягає приватний інтерес посадовця чи депутата.
Громадськість бачить лише факт існування конфлікту інтересів, але не отримує відповіді на головне питання — що саме стало його причиною. Чи стосується рішення майна депутата, його підприємницької діяльності, близьких осіб або організації, з якою він пов’язаний, із документів зрозуміти неможливо.
Формально вимоги законодавства виконані. Проте рівень відкритості такої інформації залишається обмеженим, а отже громадяни позбавлені можливості самостійно оцінити масштаби можливого впливу приватних інтересів на ухвалення рішень.
Одні й ті самі прізвища
Серед отриманих документів також виявлено повідомлення про реальний конфлікт інтересів від міського голови Сергія Моргунова. Воно стосувалося земельного питання щодо затвердження документації із землеустрою, передачі права суперфіцію та надання дозволів на розроблення землевпорядної документації. У зв’язку з наявністю приватного інтересу міський голова повідомив про неучасть у голосуванні за відповідні пункти проєкту рішення.
Отримані документи свідчать, що про конфлікт інтересів найчастіше повідомляють одні й ті самі депутати.
Лідером за кількістю таких повідомлень став Андрій Піжевський — 18 повідомлень упродовж 2023–2025 років. Лише на одне повідомлення менше у Дмитра Науменка — 17. Третє місце посідає Олександр Мельник із 13 повідомленнями.
До депутатів, які також регулярно декларували наявність приватного інтересу під час розгляду окремих питань, належать Олександр Третяк (9 повідомлень), Володимир Чорновол (8), Олександр Педорченко (7), а також Юлія Приймак, Володимир Онофрійчук і Лілія Дишкант — по 6 повідомлень.
Ще по п’ять повідомлень подали Теймур Абушов, Світлана Василюк, Андрій Андреєв, Роман Андронічук та Тарас Ковальчук.
Земля — головна сфера конфліктів
Найчастіше конфлікти інтересів виникали під час розгляду земельних питань. Із 146 зафіксованих повідомлень 97 стосувалися саме рішень у сфері земельних відносин.
Йдеться про передачу земельних ділянок, оренду, встановлення сервітутів, проведення експертної грошової оцінки, затвердження документації із землеустрою та інші питання розпорядження землею.
Так, у 2025 році депутат Володимир Чорновол повідомив про реальний конфлікт інтересів під час розгляду комплексного земельного питання, яке охоплювало передачу земельних ділянок, укладення договорів оренди, припинення прав користування землею та інші земельні операції.
Того ж року депутат Олександр Третяк заявив про конфлікт інтересів під час розгляду питання щодо встановлення земельного сервітуту.
Подібні повідомлення містяться і в документах за попередні роки. Серед депутатів, які регулярно заявляли про наявність конфлікту інтересів під час розгляду земельних питань, — Андрій Піжевський, Дмитро Науменко, Олександр Третяк, Володимир Чорновол, Олександр Педорченко, Юлія Приймак, Володимир Онофрійчук, Лілія Дишкант та інші.
Бюджет, комунальні підприємства та майно
Ще близько 20 повідомлень стосувалися бюджетних питань. Конфлікти інтересів виникали під час розгляду змін до бюджету громади, розподілу бюджетних коштів, міжбюджетних трансфертів, субвенцій та програм соціально-економічного розвитку.
Про наявність приватного інтересу під час розгляду таких питань повідомляли, зокрема, Світлана Василюк, Андрій Андреєв, Роман Андронічук та Тарас Ковальчук.
Ще дев’ять повідомлень були пов’язані з діяльністю комунальних підприємств. Депутати заявляли про конфлікт інтересів під час розгляду питань щодо збільшення статутного капіталу підприємств, внесення змін до статутів та затвердження їх у новій редакції.
Серед таких випадків — повідомлення Дмитра Науменка щодо КП «Комбінат комунальних підприємств» та Володимира Чорновола під час розгляду змін до статуту КП «Вінницьке шляхове управління».
Ще близько восьми повідомлень стосувалися передачі матеріальних цінностей, розпорядження об’єктами комунальної власності та інших майнових питань.
Окрім цього, приблизно 12 повідомлень були пов’язані з містобудівною документацією, закупівлями, внесенням змін до раніше ухвалених рішень та іншими питаннями, які складно віднести до окремої категорії.
Реєстру немає
У відповіді на інформаційний запит міська рада повідомила, що депутати подають письмові повідомлення про наявність реального конфлікту інтересів до апарату міської ради та її виконавчого комітету.
Водночас єдиного реєстру таких повідомлень не ведеться.
Фактично це означає, що громадськість не має можливості швидко отримати повну картину щодо конфліктів інтересів депутатського корпусу. Для аналізу навіть кількох років діяльності ради необхідно окремо звертатися із запитами та опрацьовувати десятки сторінок документів.
У міській раді пояснюють відсутність реєстру тим, що законодавство не містить вимоги щодо його створення. Посадова особа повинна повідомити про конфлікт інтересів, але обов’язку формувати відкриту базу таких повідомлень наразі немає.
НАЗК не веде окремої статистики
У Національному агентстві з питань запобігання корупції повідомили, що в Україні не передбачено ведення окремого обліку чи статистики заходів контролю за конфліктом інтересів у розрізі конкретних органів місцевого самоврядування.
Тому НАЗК не володіє узагальненою інформацією про кількість перевірок або виявлених порушень щодо посадових осіб і депутатів Вінницької міської ради.
В агентстві також зазначили, що перевірка наявності конфлікту інтересів може здійснюватися під час повної перевірки декларацій. Однак така перевірка обмежується аналізом відомостей, відображених у декларації.
За інформацією НАЗК, протягом 2023–2025 років агентство не складало протоколів про адміністративні правопорушення за порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів стосовно посадових осіб або депутатів Вінницької міської ради.
Відкритий реєстр як інструмент контролю
Відсутність законодавчого обов’язку вести реєстр не означає відсутності суспільної потреби в ньому.
Відкритий реєстр повідомлень про конфлікт інтересів дозволив би мешканцям громади бачити, які депутати найчастіше заявляють про наявність приватного інтересу, у яких сферах виникають такі ситуації та яких саме рішень вони стосуються.
Сьогодні для цього необхідно переглядати відеозаписи засідань або надсилати інформаційні запити.
Аналіз документів свідчить, що конфлікти інтересів у Вінницькій міській раді виникають регулярно та охоплюють питання розпорядження землею, комунальним майном, бюджетними ресурсами та діяльністю комунальних підприємств.
Саме тому створення відкритого реєстру могло б стати не просто додатковим інструментом відкритості, а реальним механізмом громадського контролю за рішеннями, які стосуються ресурсів територіальної громади.
Головне фото: Вінницька Агенція журналістських розслідувань
