У центрі Вінниці, за міською радою, зводять офісний центр, пов’язаний із депутатом Олександром Педорченком. Будівництво в історичному ареалі супроводжують питання щодо погодження Мінкульту, археологічних досліджень, можливого конфлікту інтересів депутата та невиконаних домовленостей про паркінг. А стара будівля на ділянці, якої не було в документах, після пожежі під час робіт зникла остаточно.
Будівництво в історичному ареалі: археологію підтвердили, а погодження Мінкульту — ні
Земельні ділянки, на яких зводять офісний центр, розташовані в межах Центрального історичного ареалу Вінниці та в зоні охорони археологічного культурного шару «Середмістя» (АР-1).
Приблизно за 30 метрів від будівельного майданчика розташований маєток Славінського, збудований у 1896 році.
(проєкт будівлі 1896 року, який знайшли журналісти Агенції у Державному архіві Вінницької області)
(фото Агенції цього будинку з прибудовами та надбудовами)
(супутниковий знімок гугл)
Для забудовника — ТОВ «Він Тауер» — це означає, що на цій території діють спеціальні обмеження та вимоги, пов’язані із захистом культурної спадщини й археологічного шару.
Журналісти Агенції звернулися до Міністерства культури та запитали, чи погоджувало воно проєктну документацію або ескізний проєкт забудови на вулиці Миколи Оводова, 38 та 40. Також ми поцікавилися, чи видавалися дозволи або погодження на проведення археологічних досліджень, розвідок чи археологічного нагляду на цих ділянках.
Спочатку в Мінкульті відповіли, що не знайшли відомостей про погодження проєктної документації або ескізного проєкту за цією адресою.
Згодом у міністерстві повідомили вже інше: у системі документообігу знайшли інформацію про заяву на погодження проєктної документації офісного центру.
Проте головне питання залишилося без відповіді. У Мінкульті так і не пояснили, чи погодили проєкт, чи відмовили забудовнику, чи він міг вважатися погодженим за принципом мовчазної згоди.
Окремий запит ми направили до Державної установи «Науково-дослідний центр “Охоронна археологічна служба України” НАН України».
Там підтвердили, що у 2025 році проводили наукові археологічні дослідження та розвідки на території, де зараз будують офісний центр. Роботи виконували на підставі договору між установою та ТОВ «Він Тауер». За результатами досліджень підготували відповідний висновок.
Однак ознайомитися з ним журналістам не дозволили. Установа відмовилася надати копії договорів, звітів, висновків, актів, технічної документації та інших матеріалів, підготовлених під час досліджень.
Відмову пояснили тим, що ці документи нібито містять інформацію з обмеженим доступом. Зокрема, йдеться про умови співпраці сторін, їхню господарську діяльність, а також технічні та наукові матеріали досліджень.
Отже, археологічні дослідження на ділянках справді проводили. Проте що саме виявили археологи та які висновки зробили, громадськість дізнатися не може.
Неясною залишається і ситуація з погодженням Мінкульту. Спочатку міністерство повідомило, що не знайшло інформації про нього, а згодом підтвердило, що заява від забудовника все ж надходила. Чим завершився її розгляд — погодженням, відмовою чи застосуванням принципу мовчазної згоди — з відповідей міністерства незрозуміло.
Будівництво в історичному ареалі міста – судова практика
Верховний Суд у справі щодо будівництва офісно-житлового та готельного комплексу з паркінгом у Києві підтвердив, що будівельні, земляні та інші роботи в межах історичного ареалу населеного пункту не можуть виконуватися без дозволу центрального органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини. Водночас суд зазначив, що саме такий орган має розглядати проектну документацію і вирішувати питання погодження, а “мовчазна згода” не може замінити необхідний дозвіл.
Пожежа під час демонтажу будівлі
5 травня у вінницьких пабліках опублікували пости про те, що за будівлею Вінницької міської ради палає саме та споруда, на місці котрої планують побудувати офіс.
Ми надіслали запит до ДСНС, щоб дізнатись офіційну версію загорання.
(скріншот відповіді ДСНС на наш запит)
Офіційна версія пожежі викликає кілька запитань. За даними рятувальників, іскри від болгарки потрапили на суху рослинність на стіні будівлі, після чого почалася пожежа. Однак за три тижні до цього журналіст Агенції сфотографував будівлю. На знімку сухої рослинності на її стінах не видно. Навіть якщо вона там була, незрозуміло, чи могла загорітися від випадкової іскри. Для цього іскри, ймовірно, мали б певний час потрапляти в одне місце.
(фото Агенції від 16.04.2026)
У відповіді ДСНС зазначено, що 5 травня 2026 року рослинність була сухою. Водночас у квітні у Вінниці було холодно, йшли дощі та сніг. Тому виникає питання, чи могла вона настільки висохнути, щоб легко спалахнути від іскри.
Незрозуміло також, чому робітники не загасили вогонь на самому початку, якщо спочатку горіла лише рослинність.
ШІ так візуалізував офіційну версію виникнення пожежі:
(картинка згенерована ШІ)
Поліція у відповідь на наш запит назвала приблизно таку саму причину пожежі, як і ДСНС.
(скріншот відповіді ГУНП у Вінницькій області)
Будівля фізично була, а по документах — ні
Пожежа сталася у будівлі, яка заважала розпочати нове будівництво. Водночас немає підстав стверджувати, що саме це стало причиною займання. Проте історія з документами на цей об’єкт викликає окремі запитання.
У 2013 році компанія «Дзеркалосервіс», яку у 2021 році перейменували на «Він Тауер», придбала дві земельні ділянки на вулиці Миколи Оводова, 38 і 40. Згідно з витягом із Державного реєстру, який надала міська рада, компанія придбала лише земельні ділянки. Даних про придбання розташованої на них будівлі у документі немає. Водночас на плані викопіювання, який також надала міська рада, ця будівля позначена.
(скріншот плану викопіювання)
На панорамах Google за 2015 рік видно напівзанедбане складське приміщення. Судячи з його вигляду, будівлю неодноразово перебудовували.
(фото гугл-панорам)
Ймовірно, спочатку це була невелика споруда, до якої згодом добудовували нові приміщення.
(фото гугл-панорам)
Фізично будівля існувала, але в документах 2025 року її вже не було. У містобудівних умовах та обмеженнях у графі про наявні на ділянках об’єкти нерухомості зазначено, що вони відсутні.
Нагадаємо, що у 2011 році у центрі Вінниці, за офіційною версією через коротке замикання електропроводки, згоріло кафе “Вогник”. На той момент триповерхова історична будівля була в комунальній власності міста. Наразі тут знаходиться готель “Франція”.
Офіс уже будують, а паркінг відклали
Важливо пояснити, що місто мало отримати від цього будівництва. Коли забудовнику дозволяють реалізувати комерційний проєкт, він може взяти на себе певні зобов’язання перед громадою: побудувати інфраструктурний об’єкт, прокласти комунікації або облаштувати громадський простір.
У цьому випадку ТОВ «Він Тауер» уклало договір із виконавчим комітетом Вінницької міської ради. За ним компанія мала не лише збудувати власний офісний центр, а й долучитися до будівництва багаторівневого паркінгу на комунальній землі біля міської ради.
(приблизно на цій ділянці)
(фото Агенції)
Паркінг мали фінансувати спільно: частину коштів передбачити з бюджету громади, а частину — отримати від ТОВ «Він Тауер». Водночас до половини паркомісць могли передати для потреб приватного офісного центру.
Однак із відповідей міської ради випливає, що будівництво паркінгу фактично відклали. Проєктної документації досі немає, а повернутися до цього питання планують після завершення воєнного стану.
У договорі передбачений і інший варіант. Якщо місто визнає будівництво паркінгу недоцільним, ТОВ «Він Тауер» має перерахувати до бюджету суму, яку повинно було витратити на його співфінансування. Тобто забудовник має або взяти участь у будівництві паркінгу, або сплатити місту відповідну компенсацію.
Ми запитали у Вінницької міської ради, що громада отримала від забудовника зараз, коли офісний центр уже будують, а паркінг відкладений на невизначений термін.
З відповіді міської ради випливає, що поки — нічого. Рішення про недоцільність будівництва паркінгу не ухвалювали, тому ТОВ «Він Тауер» не перераховувало компенсацію до міського бюджету.
Отже, на цьому етапі компанія будує власний комерційний об’єкт, тоді як місто ще не отримало ані обіцяного паркінгу, ані грошей замість нього.
Депутат голосував за рішення щодо власної компанії
60% статутного капіталу ТОВ «Він Тауер», яке будує офісний центр, належить депутату Вінницької міської ради Олександру Педорченку.
До міськради він був обраний у 2020 році від партії «Опозиційна платформа — За життя». У 2022 році діяльність партії заборонили за рішенням суду. Нині депутати Вінницької міської ради, обрані від ОПЗЖ, мають статус позафракційних.
28 січня 2025 року Олександр Педорченко взяв участь у засіданні депутатської комісії та голосував за питання, яке стосувалося ТОВ «Він Тауер». Через три дні, 31 січня, він голосував за це ж питання на сесії міської ради.
Оскільки депутат є власником 60% компанії, рішення щодо неї могло безпосередньо впливати на його приватний інтерес. У такій ситуації він мав публічно повідомити про конфлікт інтересів і діяти відповідно до вимог законодавства.
Однак у матеріалах засідань ми не знайшли повідомлення Олександра Педорченка про конфлікт інтересів. Попри зв’язок із компанією, він брав участь у голосуванні.
Це може мати ознаки адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією. Перевіряти такі обставини та складати протоколи можуть уповноважені органи, зокрема Національне агентство з питань запобігання корупції або поліція. Водночас остаточно встановити, чи було вчинене правопорушення, може лише суд.
Після запиту журналістів міськрада звернулася до НАЗК
Після нашого інформаційного запиту Вінницька міська рада повідомила НАЗК про можливий конфлікт інтересів у діях Олександра Педорченка.
У НАЗК підтвердили, що отримали відповідний лист. Однак самостійно перевіряти, чи дотримався депутат вимог законодавства про конфлікт інтересів, агентство не стало і жодних актів реагування не складало.
У НАЗК пояснили, що складати адміністративні матеріали щодо депутатів місцевих рад у таких випадках має Національна поліція.
Земля, документи й контроль: усе на місцевому рівні
У цій історії є ще кілька важливих деталей.
Як змінювали дані про землю
За інформацією Держгеокадастру, у 2024–2025 роках до відомостей про ділянки на вулиці Миколи Оводова, 38 і 40 вносили зміни. Зокрема, уточнювали їхні межі та координати, місце розташування, склад угідь, а також змінювали цільове призначення землі.
Підставою для зміни цільового призначення стало рішення Вінницької міської ради №2718, ухвалене 31 січня 2025 року.
Це та сама сесія, на якій депутат Олександр Педорченко голосував за питання, що стосувалося компанії «Він Тауер», співвласником якої він є. Публічно про конфлікт інтересів депутат тоді не повідомив.
Хто готував документи для забудови
У відповідях міської ради та документах щодо майбутнього офісного центру неодноразово згадується МКП «Вінницький муніципальний центр містобудування і архітектури».
Це комунальне підприємство зазначене і як розробник технічної документації із землеустрою, і як проєктна організація.
Сама участь комунального підприємства не свідчить про порушення. Однак у цій ситуації важлива послідовність подій: міська рада ухвалювала рішення щодо землі, комунальне підприємство готувало документацію, а місцеві органи видавали документи та мали контролювати будівництво.
(картинка згенерована ШІ)
Чому офісний центр віднесли до найнижчого класу наслідків
У документах офісного центру зазначений клас наслідків СС1. Це найнижчий клас відповідальності, який застосовують до об’єктів із незначними можливими наслідками у разі аварії — для людей, майна, сусідніх споруд та інфраструктури.
Однак майбутній офісний центр будують не на околиці й не на вільній ділянці. Він розташований у самому центрі Вінниці, в історичному ареалі, поруч із міською радою, дорогами, мережами та іншими будинками. У самій будівлі також перебуватимуть люди.
Тому виникає питання, чи обґрунтовано цей об’єкт віднесли саме до класу СС1.
Це важливо не лише формально. Для об’єктів СС1 передбачена простіша дозвільна процедура. У цьому випадку документи та контроль за будівництвом зосереджені переважно на місцевому рівні. Для об’єкта з вищим класом наслідків вимоги до документації, перевірок і контролю були б суворішими.
Тож окремої перевірки потребує питання, чи правильно визначили клас наслідків для цього офісного центру і чи не був він занижений.
Під час розслідування на будмайданчику з’явився паспорт об’єкта
(фото Агенції)
Перед публікацією матеріалу ми вирішили ще раз перевірити, що відбувається на будівельному майданчику. Станом на 6 червня 2026 року там уже встановили паспорт об’єкта будівництва, якого раніше не було. Наявність такого паспорта передбачена законодавством, а за його відсутність може наставати адміністративна відповідальність.
Залишки «неіснуючої» за документами будівлі повністю вивезли. Наразі на ділянці споруджують фундамент майбутнього офісного центру.
Чекаємо на відповіді від депутата-забудовника
Під час розслідування у журналістів виникло чимало питань до Олександра Педорченка як співвласника компанії-забудовника.
Ми зателефонували за номером, вказаним на сайті Вінницької міської ради як офіційний контакт депутата. На дзвінок відповів чоловік, який представився Віталієм. Він пояснив, що є помічником депутата лише номінально, але може передати йому письмові запитання та допомогти отримати коментар.
Журналісти надіслали запитання в месенджер за цим номером. Через кілька днів Віталій повідомив, що для опрацювання документів потрібно більше часу, тому відповіді нададуть пізніше.
На момент публікації коментарів Олександра Педорченка ми ще не отримали. Агенція додасть їх до матеріалу, щойно вони надійдуть.
