Вінницька агенція журналістських розслідувань
Главная » Журналістські розслідування » Навіщо мерам міст своя муніципальна варта?

Навіщо мерам міст своя муніципальна варта?

Муніципальні варти в Україні створюються з цілком благородною метою вони виникають на місцевих рівнях, відповідають за благоустрій і допомагають поліції охороняти громадський порядок. Мають доступ до спецзасобів. Сьогодні, здебільшого, «варти» формується з військових і в багатьох містах справді працюють для безпеки громадян. Але трапляються і винятки, які вже набувають системного характеру. Такі структури підпорядковуються лише місцевій владі, і тому можуть бути використані задля власних цілей окремими керівниками міст і районів. Наприклад, уже на наступних виборах. Більше того, спільний з юристами аналіз «Схем» виявив, що муніципальні варти самі собі прописують непритаманні їм функції правоохоронців.

У пошуку муніципальних охоронців знімальна група «Схем»​ вирушила до головного Київського вокзалу. Тут співробітники «​Муніципальної охорони Києва» – чоловіки в тактичному одязі із восьмикутною зіркою на шевронах – разом із поліцейськими проводять рейд: ловлять кишенькових злодіїв. ​

Муніципальна охорона Києва, Київський залізничний вокзал
Муніципальна охорона Києва, Київський залізничний вокзал

​«Більшість крадіжок стається саме в переходах, які ведуть до потягів. Коли прибуває чи відбуває потяг, йде велика кількість людей, вони великою кількістю підходять до людей ззаду, викрадають речі, гаманці», – пояснює один із співробітників «Охорони» Олексій Дюденко.

Муніципальна охорона, Київський залізничний вокзал
Муніципальна охорона, Київський залізничний вокзал

​Співробітники комунального підприємства «Муніципальна охорона» Київської міськради є одночасно членами громадського формування «Муніципальна варта».

«Ми, як Муніципальна варта, громадського формування, разом зі співробітниками поліції охороняємо громадський порядок», – розповідає вже інший співробітник Михайло Парфьонов. «Якщо звернутися до патруля, до якого входить один поліцейський і три муніципальні вартові, ми разом з ним фіксуємо правопорушення, затримуємо і доставляємо у відділок поліції».

Заступник директора «Муніципальної охорони» та член «Муніципальної варти» Антон Колумбет розповідає, що форма комунального підприємства і в громадського формування фактично та ж сама.

Потім показує засоби індивідуального захисту: зокрема, гумові палиці та пояси, в які закладаються газові балончики.

Заступник директора «Муніципальної охорони» та член «Муніципальної варти» Антон Колумбет
Заступник директора «Муніципальної охорони» та член «Муніципальної варти» Антон Колумбет

​«Палиці ми жодного разу не брали з собою», – розповідає Антон Колумбет. «А це – портативний сканер. З цим ми працюємо, наприклад, під час футбольних матчів. Коли він відчуває якийсь метал, він починає несамовито вібрувати».

Утім, Колумбет наголошує: «Все це – майно комунального підприємства (КП), яке застосовується, коли працює комунальне підприємство, не «Муніципальна варта». Коли треба охороняти об’єкт, а не охороняти громадський порядок».

Щоб підкреслити цю різницю, Колумбет демонструє два посвідчення – окремо від КП і окремо – громадського формування. А потім дістає ще одне: «Насправді, в мене їх три. Це – посвідчення «Учасник бойових дій» – і широко усміхається.

​Як одночасно можна бути членом комунального підприємства та громадського формування? Чи є законним переплетіння функцій охорони комунальної власності та громадського порядку?

Муніципальна варта існує не тільки в Києві, вони вже протягом тривалого часу функціонують в десятках міст України – деяким структурам уже навіть понад десять років. Остання активна хвиля створення таких варт відбулася навесні 2017 року, коли до їхніх лав активно залучали бійців АТО. Називаються ці формування по-різному – варта, охорона, гвардія, раніше навіть була «муніципальна поліція» (але з 2017 року ніхто, крім, власне поліції, не може так називатись) – та існують у різних формах: як комунальні підприємства, так і громадські формування. У першому випадку такі підприємства підпорядковуються виключно місцевій владі, а в другому – лише собі, час від часу взаємодіючи із поліцією.

Спершу такі «варти» створювали у великих містах – пояснює волонтер і екс-член атестаційної комісії МВС Роман Сініцин: «Зараз їх, я думаю, більше від сотні, тому що всі побачили, що це ефективний, дієвий інструмент в руках місцевих еліт. Я прекрасно знаю, що в деяких містах їм закуповується легально зброя. Найбільш сумно, що все це робиться за кошти платників податків – це ж не якийсь дядя приносить гроші, це наші з вами гроші».

Волонтер і екс-член атестаційної комісії МВС Роман Сініцин
Волонтер і екс-член атестаційної комісії МВС Роман Сініцин

​Заступник директора КП «Муніципальна охорона» Антон Колумбет погоджується: така практика існує: «Я чув про використання в комерційних, в політичних інтересах. Але це – інструмент. Як абсолютно все в світі – це інструмент. Інструмент не винен в тому, що його неправильно використовують. Винний той, хто цей інструмент так використав».

Враховуючи, що попереду вибори, Схеми вирішили дослідити це явище в Україні і вирушили у Дніпро, Харків та Одесу. Кожне місто можна виділити по-своєму: кількістю конфліктів, чи закуплених спецзасобів або навіть грошей, які на варти вирішило витратити місто. На прикладі цих регіонів ми виявили, що діяльність муніципальних варт в Україні подекуди суперечить закону.

Часто «варти» перебирають на себе невластиві їм правоохоронні функції. А крім того – нерідко стають ручними загонами для місцевої влади в її особистих або політичних цілях.

ДНІПРО

​Спершу «Муніципальна гвардія», потім «Муніципальна поліція», тепер «Муніципальна варта» – все це назва одного комунального підприємства у Дніпрі. На будівлі міськради досі збереглася стара наліпка «Муніципальна поліція», але в 2017 році «комунальникам» заборонили так називатися – адже не може підприємство дублювати назву Нацполіції.

Історія муніципалів Дніпра бере початок ще в 2011 році, але заговорили про них минулого літа – саме тоді, коли їхнім керівником став екс-командувач дніпровського «Беркуту» Андрій Ткаченко.

Ще в січні 2014-го він у Києві під час Революції гідності заявляв, що дії беркутівців щодо мирних людей і журналістів були «адекватними»: «Які тут питання хто має? Ось тут є цивільні. Адекватні дії? Хтось скаржиться?»

Але згодом, під тиском Революції гідності, Ткаченко змінив свою риторику і вже в лютому переконував, що «дніпровський «Беркут» на Майдані участі не брав. І на Банковій не були».

А після призначення очільником «Варти», він це знову публічно підкреслював – вже українською: «Так, я керував «Беркутом» у Дніпрі. Але я ніколи не робив нічого, що могло б загрожувати територіальній цілісності України. Коли прийшла війна, я не тікав».

​Утім, його призначення викликало обурення в частини громадськості. Активісти пішли протестувати. Зокрема, розповідає керівник громадської організації «Платформа Громадський контроль» Артем Романюков, один із мітингів відбувся під міськрадою, а потім – автопробіг до мера Дніпра Бориса Філатова.

«Ми влаштували автопробіг із «Автомайданом» до помешкання Філатова, який тут неподалік проживає. І на в’їзді в клубний житловий комплекс у нього є шлагбаум, його охороняв і не давав нам проїхати співробітник тоді ще «Муніципальної поліції», зараз вже «Варти», – зазначає Артем Романюков.

Того співробітника варти він одразу впізнав, адже він був серед тих, хто не пускав активістів на сесію міськради.

Цього співробітника варти Артем Романюков одразу впізнав, адже він був серед тих, хто не пускав активістів на сесію міськради
Цього співробітника варти Артем Романюков одразу впізнав, адже він був серед тих, хто не пускав активістів на сесію міськради

​«Зараз це такі мобільні групи, які пересуваються по місту і щось там від когось охороняють. – розповідає Романюков. – З офіційних задач їх залучають для підсилення поліції під час різних громадських заходів, з неофіційних – будь-який віджим парковки, кіосків».

У липні цього року місцева влада вирішила позбутися ледь не цілої вулиці МАФів у Дніпрі – і залучила до цього саме «Муніципальну варту». 17 липня протистояння підприємців і міської влади переросло в сутички із постраждалими.

Тоді зі сторони підприємців летіли зеленка, яйця та каміння. Муніципали, зі свого боку, використовували спецзасоби та свою чисельну перевагу.

«Схеми» не аналізують, чи мали право стояти там МАФи, оскільки це суперечливе питання вирішується у судах – натомість, звертають увагу на те, якими методами їх демонтували.

Євген Корнієнко, дніпровський фермер і підприємець, був безпосереднім учасником тієї сутички. Пригадує той день: «Муніципальна варта» – вишикувалась у шеренгу й почала бризкати на людей газом. Мене особисто під цим деревом завалили. На мені сиділо четверо чоловіків і били ногами. Вибили зуби».

Євген Корнієнко, дніпровський фермер і підприємець
Євген Корнієнко, дніпровський фермер і підприємець

​Утім, після інциденту очільник Дніпра Борис Філатов муніципалів нагородив, про що написав у своєму Facebook. Критикам, які цікавились у нього правами та обов’язками муніципалів щодо застосування спецзасобів відповідав гостро: «Заведіть кіоск і почніть чинити опір при знесенні, тоді ознайомимо, громадянине чистоплюй».

Така приязнь міської влади до власних «комунальників» трансформується у стабільне фінансування – минулого року з бюджету Дніпра на них виділили майже 27 мільйонів гривень. Натомість, заробило це комунальне підприємство у 2017 році набагато менше від виділеної на них суми – лише 55 тисяч гривень «за надання охоронних послуг». Хоча, відповідно до свого статуту, підприємство має на меті отримання прибутку.

У 2017 році на «комунальників» із бюджету Дніпра виділили майже 27 мільйонів гривень. Натомість, заробили вони лише 55 тисяч гривень
У 2017 році на «комунальників» із бюджету Дніпра виділили майже 27 мільйонів гривень. Натомість, заробили вони лише 55 тисяч гривень

​Гроші з міського бюджету муніципали витрачають не тільки на зарплати та забезпечення своєї життєдіяльності.

Згідно з результатами цьогорічного тендеру, КП «Муніципальна варта» закупила програмне забезпечення, вартістю в понад 5 мільйонів гривень для… закритих поліцейських баз, які дають можливість розпізнавати обличчя людей, номери машин та стежити за їхніми маршрутами.

Ярослав Копил протримався в муніципалах лише рік.
Ярослав Копил протримався в муніципалах лише рік.

Ярослав Копил протримався в муніципалах лише рік. «Коли були сесії, – розповідає він, – там намагалися зробити, аби міськрада запрацювала, ухвалювалися рішення, освоювався бюджет. Нас залучали, щоб були якісь «зручні» люди на сесії, якісь «незручні». Можливо, якісь журналісти. Попереджали, що це людина, яку можна пускати, а це – яку не можна. Кожна сесія для цього КП – це надзвичайна ситуація, тому що всі долучалися до цього заходу».

Звільнився Ярослав того ж дня, коли його начальником призначили екс-беркутівця Ткаченка.

Сам міський голова Дніпра Борис Філатов визнає: «Муніципальна варта» виконує ті функції, з якими не справляється поліція, або з якими вона не хоче справлятися.

«Комусь може здаватися, що це приватні армії регіональних феодалів, це їхній силовий блок. Це ті, завдяки кому вони борються з демократією, активістами. Так, ми маємо групу, яка виїжджає забезпечувати громадський порядок під час знесення, яка їздить разом з інспекторами з благоустрою, разом з інспекторами з парковок. Тому що є на них і напади, і різні хуліганські дії. Але, при цьому пріоритет, який я ставлю перед «Муніципальною вартою», це, насамперед, охорона громадського порядку», сказав Борис Філатов.

Невже таким чином Муніципальна варта Дніпра, яка відмовилася від слова поліція у назві, все ж перебирає на себе функції правоохоронців?

Зрештою, така специфіка роботи підходить не всім. Боєць АТО Ярослав Копил, який пройшов Іловайськ, Красногорівку, Мар’їнку, влаштувався у вартові після повернення: «Війна ж, зрештою, для людини коли-небудь закінчується… Знайомі запропонували. Кажуть, формується комунальне підприємство – ніби і поліція, але ніби і не поліція. У чому полягала концепція, яку нам озвучували: закон про децентралізацію, який передбачає певні силові структури під мерією – тобто, не під міністерством – в яких перетинаються повноваження, і які виконують функції з підтримки громадської безпеки».

Борис Філатов, міський голова Дніпра
Борис Філатов, міський голова Дніпра

– Є застереження про те, що мер кожного міста може використовувати муніципальну варту для того, щоб направляти вибори туди, куди йому треба…

– Хорошу дали пораду! Я подумаю про це! – віджартувався Філатов. – У мене таких думок не було, чесно вам кажу.

– Так вони ж підпорядковуються тільки вам!

– Щодо виборів, взагалі, мені здається, багато хто, а особливо ті, хто мають владу, зараз мають ілюзії щодо того, що можна маніпулювати суспільною думкою. Напевно, можна, але коли людина заходить до кабінки і ставить там галочку – ніхто не знає, яку він ставить галочку.

Взагалі, дуже багато залежить від керівника – він доручає їм робити благі справи і не благі. А це вже лежить у сфері політичної і моральної відповідальності кожного міського голови… Заборонити цю історію не можна. Зрозуміло, що можуть зловживати, приміром, деякі мери. Можливо, у когось це корисні чи злі плани, але це все з’являється тому, що в країні, на жаль, існує параліч правоохоронної системи.

А як це працює у Харкові? Який підхід у керуванні муніципалами у Геннадія Кернеса? Знімальна група «Схем» рушила туди.

ХАРКІВ

У Харкові муніципали з’явилися навіть раніше, ніж у Дніпрі – свою історію комунальне підприємство «муніципальна охорона Харкова» веде з 2009 року, ще з часів мера Михайла Добкіна.

Нині вони виконують вказівки вже Геннадія Кернеса. Приміром, вивести екс-депутата із сесійної зали.

Востаннє в Харкові змінювали редакцію статуту – правил, за якими живуть місцеві муніципали – ще в березні 2017–го. Але в ній і досі залишилася низка суперечливих пунктів: наприклад, «надання послуг охоронних і пошукових агентств, у тому числі із застосуванням зброї та спецзасобів, розшук зниклих громадян» – що виглядає як функції поліції.

Харківські муніципали «не відстають» від своїх колег із Дніпра – вони неодноразово блокували будівлю міськради, не пускаючи туди активістів.

Харківські муніципали неодноразово блокували будівлю міськради, не пускаючи туди активістів
Харківські муніципали неодноразово блокували будівлю міськради, не пускаючи туди активістів

​Керівник громадської організації «Харківський антикорупційний центр» і депутат облради Дмитро Булах критично налаштований щодо діяльності місцевих муніципалів.

«Це комунальне підприємство створювалося, на мій погляд, як легальний загін тітушок, – каже він. – Уже в цьому і в минулому році це комунальне підприємство неодноразово не допускало харків’ян на сесії. Приміром, 20 червня цього року під стінами міськради відбулися сутички, де представниками в тому числі цього КП використовувалися засоби – сльозогінний газ, піротехніка».

Керівник ГО «Харківський антикорупційний центр» і депутат облради Дмитро Булах
Керівник ГО «Харківський антикорупційний центр» і депутат облради Дмитро Булах

​Дмитро Булах не тільки був учасником тих подій – він із командою «Харківського антикорупційного центру» провів дослідження, за результатами якого виявив зв’язок між охоронними фірмами міста, муніципалами та департаментом, якому вони підпорядковуються.

Цей зв’язок, зрештою, помітили і в Антимонопольному комітет і оштрафували муніципальну охорону за змову з іншим приватним підприємством, що дозволило комунальній структурі перемогти на тендері з охорони ліфтів.

Це не перша фінансова махінація, в якій фігурують харківські муніципали.

«Схеми» знайшли судову ухвалу, в якій йдеться, що навесні цього року СБУ виявила, що керівник департаменту взаємодії з правоохоронними органами міськради начебто організував конвертаційний центр. У цій схемі була задіяна і «Муніципальна охорона»: підприємство нібито отримало з міського бюджету 10 мільйонів гривень, які потім вивели «у тіньовий обіг» через іншу фірму.

З керівництвом «Муніципальної охорони» у Харкові зустрітись «Схемам» не вдалося. Говорити на цю тему не захотіли і в Харківській міськраді – там не відповіли на запит журналістів і не висловили особливого бажання спілкуватися наживо.

Знімальній групі вдалося наздогнати начальника департаменту Валентина Топчія, якому прямо підпорядковуються муніципали, лише в коридорі міськради. Він запевнив, що взагалі не цікавиться діяльністю підпорядкованих його Департаменту «муніципалів».

– Ми не влазимо туди. У комерційну діяльність муніципалів.

– Просто ваше прізвище фігурує в одному із судових рішень…

– Ви знаєте, мене зараз усюди звинувачують. Стосунку до них я не маю. І охоронних організацій у мене немає.

Валентин Топчій, директор департаменту по взаємодії з правоохоронними органами Харківської міськради
Валентин Топчій, директор департаменту по взаємодії з правоохоронними органами Харківської міськради

​Натомість, стверджують у Харківській міській раді, «комунальники» забезпечують себе самі. Загалом, за даними системи Prozorro, за останні 2 роки комунальне підприємство перемогло у трохи менш ніж сотні тендерів на охорону міської власності на загальну суму понад 35 мільйонів гривень.

За коментарем про штат муніципалів, їхній талант перемагати на тендерах і справу СБУ «Схеми» вирішили звернутися безпосередньо до мера Харкова Геннадія Кернеса. Утім, говорити телефоном він не захотів, а застати його ані зранку під роботою, ані ввечері в готелі, де він проживає, «Схемам» не вдалося. Натомість знімальна група зустріла муніципалів за роботою – в готелі, де живе їхній шеф.

А от місто, в якому співробітників муніципальної варти довго шукати не довелось – це Одеса.

ОДЕСА

​Одеські активісти називають місцевих муніципалів «приватною армією» мера міста Труханова. Сама комунальна установа «Муніципальна варта» входить до складу Департаменту муніципальної безпеки Одеської міськради – як і «варти» в Харкові та Дніпрі, вона також має охоронну ліцензію від МВС. І окремо – громадське формування-двійника.

КП «Муніципальна варта» входить до складу Департаменту муніципальної безпеки Одеської міськради
КП «Муніципальна варта» входить до складу Департаменту муніципальної безпеки Одеської міськради

​Як і їхні колеги з інших міст, одеські муніципали також переймають функції, притаманні поліції – це прописано в їхньому статуті. Наприклад, там йдеться про «здійснення профілактики правопорушень на території міста» та «забезпечення охорони публічного порядку у взаємодії з поліцією».

Начальник управління превентивної діяльності ГУНП в Одеській області Іван Іщенко підтверджує: «У нас налагоджена співпраця саме з громадським формуванням з охорони громадського порядку та державного кордону, який створено на базі комунального підприємства «Муніципальна варта». Поліція Одещини залучає їх для охорони громадського порядку та публічної безпеки».

Начальник управління превентивної діяльності ГУНП в Одеській області Іван Іщенко
Начальник управління превентивної діяльності ГУНП в Одеській області Іван Іщенко

​«Вони проходять інструктаж, записуються в книгу нарядів і виконують вказівки поліції. В іншому – вони працюють як підприємство, яке має ліцензію на охоронну діяльність, вони охороняють свої комунальні об’єкти»,– зазначає Іван Іщенко.

За його словами, муніципали на таких завданнях користуються лише гумовими кийками.

У 2017 році тоді ще КП «Муніципальна охорона» отримала з бюджету 750 тисяч гривень на придбання «засобів індивідуального захисту» – йшлося про півтисячі газових балончиків, майже 3 сотні гумових палиць, більше ніж півсотню бронежилетів, каски, щитки тощо. Хоча нині офіційно в установі працює майже 2 сотні охоронців, муніципали планують подальше розширення штату.

У 2017 тоді ще КП «Муніципальна охорона» отримала з бюджету 750 тисяч гривень на «засоби індивідуального захисту»
У 2017 тоді ще КП «Муніципальна охорона» отримала з бюджету 750 тисяч гривень на «засоби індивідуального захисту»

​Утім, у закупівлях комунальників жодним словом не згадувалися пістолети, які журналісти «Схем» помітили у співробітників варти (і які вони почали ховати від камери).

Журналісти «Схем» помітили в співробітників варти пістолети, які вони почали ховати від камери
Журналісти «Схем» помітили в співробітників варти пістолети, які вони почали ховати від камери

​Директор КП «Муніципальна варта» Володимир Кольчик пояснює таку поведінку своїх підлеглих просто: «Те, шо вони так себе ведуть, це вони вже в такій напрузі знаходяться – а раптом щось не так? Це – інстинкт, але це демонструє не слабкість, а те, що хлопці внутрішньо порядні, і вони переживають за себе і своє підприємство».

На захист своїх підлеглих Кольчик розповідає журналістам чимало історій про діяльність вартових: як вони знаходили зниклих дітей та затримували злочинців – навіть у свій позаробочий час.

«Вони виконували завдання по охороні громадського порядку і як працівники комунальної установи, і як ті особи, які входять до громадського формування Муніципальна варта. Тобто це комбіновано», – пояснює Кольчик. – Позитивним і необхідно важливим моментом щодо створення громадського формування «Муніципальна варта» і входження співробітників в це формування – воно надає згідно чинного законодавства більше законних можливостей щодо здійснення охоронних заходів, спільно з підрозділами поліції».

Та разом з цим – мова про напівлегальну структуру.

Надто складно визначити, в який момент ці люди працюють за держкошти і що саме вони роблять на «волонтерських» засадах.

Порахувати, у скільки така діяльність обходиться, одеситам непросто, адже офіційно мерія звітує про 14 мільйонів гривень на рік, які виділяються на вартових. Але ледь не кожної сесії громадськість та активісти спостерігають за тим, як фінансування збільшується – хоча часом, спостерігати за цим доводиться з боєм.

Віталій Устименко, голова одеської організації «Автомайдан»
Віталій Устименко, голова одеської організації «Автомайдан»

Віталій Устименко, голова одеської організації «Автомайдан», розповідає, як на сесії міськради активістам протистояли муніципали: «На сесії з голосу було піднято питання виділення громадської території у власність будівельної фірми. Вони з голосу, втупу, нахабно це питання підняли, звісно, що ми мали заперечення щодо цього. В результаті того, що ми почали висловлювати свій протест, мене і моїх хлопців – а ми жодним чином не орієнтувались на силове протистояння, – чоловіки у цивільному нас почали витягати із зали».

Активіст пояснює, чому звертає на це увагу: «Ви можете зараз побачити навіть – і перед сесією, і в самій сесійній залі – люди в штатському, люди в формі муніципальної варти, люди в камуфляжі, це різні групи, які виконують різні функції, але все це – «Муніципальна варта».

Разом із тим, Устименко наголошує, що поліція не поспішала вирішувати ситуацію: «Я не міг з першого разу викликати поліцію. Зрештою, домігся, щоб вони приїхали до міської ради, та потім вони оголосили, що не будуть заходити всередину. Поліція абсолютно не може впливати на все, що відбувається в сесійній залі – це точно. Це приміщення контролюються групою силовиків, які підпорядковуються міському голові та його заступникам».

Були випадки, коли муніципали не пускали до сесійної зали і журналістів. Головний редактор видання «ІзбірКом» Валерій Болган через це тепер навіть судиться.

Вже друга кримінальна справа з цього приводу зараз розпочата Приморським районним відділом поліції і, на жаль, ми боїмось, що це буде не остання справа.

Заступник керівника «Муніципальної варти» Євген Мірошниченко так пояснює поведінку своїх підлеглих: «У нас зараз рівень терористичної загрози – жовтий. Це означає, що є інформація про підготовку теракту, коли встановлено місто, наприклад, Одеса, але не визначені місце і час проведення теракту».

Заступник керівника «Муніципальної варти» Євген Мірошниченко
Заступник керівника «Муніципальної варти» Євген Мірошниченко

​І додає, що муніципали змушені навіть вивчати… зміст плакатів, з якими до міськради намагаються потрапити активісти: «Коли я бачу, що налаштовані агресивно, я їм кажу – заспокойтесь, будь ласка, а потім заходьте, тому що це веде до конфліктів. Я, як охорона, якщо я бачу заклики до повалення законної влади, або якщо вони містять якусь нецензурщину, або це пропагандистські плакати, то, звісно, до адмінбудівлі я їх не пущу».

«Схемам» вдалося поговорити про діяльність варти і з Геннадієм Трухановим. Утім, міський голова Одеси називає «шум довкола варт – провокацією».

«Це – надумано, по-перше. По-друге, це добре організована провокація. Якби ви влаштувалися попрацювати в міськраду, ви змінили би свою думку», – сказав він.

Геннадій Труханов, міськголова Одеси
Геннадій Труханов, міськголова Одеси

​«Мені не подобається ситуація, коли хтось… задирається, – продовжує думку Труханов. – Задирається-задирається до когось, а потім отримав по голові й кричить «Поліція, мене побили». Або «Ой, подивіться, свобода слова, нас чіпають». Сьогодні це приблизно так виглядає. Ну навіщо так робити? Приходьте, двері відчинені».

Не погоджується Труханов і з висловом, що «Муніципальна варта» в Одесі є як «особиста армія» мера: «Як можна коментувати якусь нісенітницю? Ви розумієте, що таке «Муніципальна варта»? Я не знаю, я не відбирав цих співробітників. Я не користуюся… Це не моя армія! Навіщо мені армія? Я виграв вибори ще коли не було муніципальної варти у такому вигляді. Більше того, мені сьогодні вистачає рейтингу, щоб перемогти».

Разом із тим, ці «варти» і зараз існують у напівлегальному статусі, приписуючи собі функції, притаманні правоохоронцям.

Що кажуть юристи?

«Схеми» проаналізували кілька статутів цих структур разом із юристами та виявили, що в такому вигляді їхнє існування створює певний ризик для суспільства.

Юрист та експерт Асоціації українських моніторів дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів та один із розробників Закону «Про Нацполіцію» Євген Крапивін пояснює, що фактично йдеться про групу людей із сумнівним юридичним статусом.

«Вони знайшли певну юридичну форму, хоча насправді вона доволі сумнівна, і фінансуються з коштів місцевого бюджету, – зазначає Крапивін. – Яка їхня чисельність і чому часто вони використовуються для незаконних дій? Тому що, з одного боку, це все виглядає дуже гарно, а з іншого, повторююсь, законодавство недостатньо якісне. І якщо дивитися чітко з урахуванням принципів верховенства права і юридичної визначеності, то взагалі групи людей, в яких немає жодних повноважень, але вони їх на себе перебрали і застосовують – це незаконна діяльність по суті».

Юрист Євген Крапивін
Юрист Євген Крапивін

​Отже, в Україні існують три не до кінця узгоджені між собою закони: Про Нацполіцію, охоронну діяльність та участь громадян в охороні порядку. Варти, на думку юриста, існують десь поміж трьома цими законами, у власній юридичній формі.

«Законопроект про муніципальні варти, який в свій час подав Кабінет міністрів і його було ухвалено в першому читанні, міг би це врегулювати. Була доволі така гаряча дискусія в суспільстві, тому що вже тоді бачили якісь «приватні армії» мерів у конкретних містах, і тоді вирішено було відкласти розгляд другого читання на невизначений строк», – розповідає Крапивін. «Насправді, і до Революції гідності були певні законопроекти про муніципальні варти, але знову ж таки, вони нічим не закінчувалися, тому що в нас в державі немає жодного консенсусу щодо того, поліція має бути централізованою чи децентралізованою», – підсумовує він.

Юрист припускає, що можливим врегулюванням діяльності таких структур могла би стати передача додаткового контролю над ними МВС та Нацполіції, щоб правоохоронці змогли зберегти монополію на силу. Свого часу про монополію поліції на застосування сили говорив і очільник МВС Арсен Аваков, і голова Нацполіції Сергій Князєв.

«Національна поліція – державний озброєний орган, який має основну задачу – це охорона громадського порядку. Тобто – ми маємо на це преференцію», – говорив Сергій Князєв у лютому 2018 року.

За місяць до ефіру ані Арсен Аваков, ані Сергій Князєв, не захотіли висловитися на цю тему в інтерв’ю Схемам. Думку керівництва озвучив речник МВС Артем Шевченко:

«Ми стоїмо на цій позиції, що вони не повинні і не будуть заміняти собою правоохоронні органи. Єдиний правоохоронний орган – це Національна поліція. Якщо ці комунальні підприємства не виходять за межі своїх повноважень, здійснюють винятково законну охоронну діяльність, займаються, зокрема, благоустроєм, не застосовуючи насилля і не перевищуючи свої повноваження, то вони можуть бути цілком корисними».

Речник МВС Артем Шевченко
Речник МВС Артем Шевченко

​Утім, на питання, чи зможе МВС відкликати ліцензії на охоронну діяльність у варт, якщо вони будуть виходити за межі своїх повноважень, однозначної відповіді в Шевченка немає.

«На жаль, законодавець зробив так, що видача ліцензій максимально спрощена, – каже він. – Вона зобов’язує ліцензійний орган МВС робити це за дуже легкою процедурою. А от забирати ці ліцензії дуже нелегко. 14 комунальних підприємств, які здійснюють діяльність у сфері охоронної діяльності, включені в план перевірок дотримання умов охоронної діяльності на наступний 2019 рік. На жаль, позапланово це зробити без погодження з Державною регуляторною службою України неможливо».

А поки розв`язання цього питання на законодавчому рівні зависло у повітрі, активні українські громадяни вже починають боротьбу з напівлегальними структурами – приміром, у Білій Церкві.

БІЛА ЦЕРКВА

Комунальне підприємство «Муніципальна варта» у Білій Церкві існує з 2017-го, а на перше патрулювання «вартові» вийшли лише влітку 2018 року – одразу після того, як отримали ліцензію на охоронну діяльність від МВС. Проте за такий невеликий період «варта» вже встигла отримати з місцевого бюджету загалом понад 2 мільйони гривень.

Згідно з даними Білоцерківської міськради, більше ніж 50 тисяч гривень з цих грошей витрачені на спецзасоби для власних охоронців, серед яких: тонфа (різновид гумових палиць), газові балончики, бронежилети та шоломи.

Із всім цим «муніципали» у Білій Церкві, відповідно до статуту, мають… «охороняти громадський порядок», в тому числі, разом із поліцією: проводити розшук, розкривати правопорушення, забезпечувати безпеку дорожнього руху та боротися з дитячою безпритульністю.

Директор білоцерківської «Муніципальної варти» Сергій Возненко навіть визнає, що його підопічні мають зброю – утім, не уточнює яку:

Директор білоцерківської «Муніципальної варти» Сергій Возненко
Директор білоцерківської «Муніципальної варти» Сергій Возненко

– У вас є спецзасоби?

– Є.

– Які?

– Є газові балончики, палиці є. Із спеціальних засобів – все.

– А зброя?

– Зброя – є.

– Яка?

– Я не буду цього розповідати.

– Чому?

– Не хочу.

​Білоцерківський активіст Віктор Левицький пішов до суду, бо вважає, що функції «Муніципальної варти», прописані в їхньому статуті, не входять до компетенції комунальників», а отже, на його думку, – міськрада вийшла за межі своїх законних повноважень при створенні такої структури.

​Тому тепер Левицький просить суд скасувати рішення про створення варти.

У міськраді Білої Церкви натомість кажуть, що ця структура була створена законно. Це в коментарі «Схемам» зазначив і начальник юридичного відділу Білоцерківської міської ради Сергій Швець.

Начальник юридичного відділу Білоцерківської міської ради Сергій Швець
Начальник юридичного відділу Білоцерківської міської ради Сергій Швець

– Громадський порядок може здійснювати Муніципальна варта?

– Комунальне підприємство «Муніципальна варта» здійснює свою діяльність відповідно до статуту.

– Але у статуті вона сама прописала, що може здійснювати громадський порядок і інші дії, що має здійснювати Нацполіція і Нацгвардія?

– У статуті не передбачено тих повноважень, які не може здійснювати комунальне підприємство Білоцерківської міської ради.

Адвокат білоцерківського активіста Левицького Максим Запаскін наголошує на важливості звернення до суду: «Міський голова призначає голову цього комунального підприємства, розпоряджається бюджетними коштами, відповідно, вони йому повністю підпорядковані, виконують всі його забаганки. Ми вважаємо, що показати перспективи, що в нас можна боротися з такими утвореннями – можливо!»

Білоцерківський активіст Віктор Левицький просить суд скасувати рішення про створення муніципальної варти
Білоцерківський активіст Віктор Левицький просить суд скасувати рішення про створення муніципальної варти

​«Схеми» показали, якою є діяльність Муніципальних варт в кількох містах України. З одного боку вони були створені начебто з благородною метою: займатись благоустроєм, допомагати правоохоронцям та, зрештою, охороняти громадський порядок. Та з іншого боку, в окремих випадках їх використовує місцева влада у власних інтересах. Не складно уявити, яким потужним може бути цей інструмент в руках міських голів із наближенням виборів. Адже правова неврегульованість залишає за мерами виключне право контролювати таких вартових, а самим вартовим дає можливість не відповідати за законом так само суворо, як наприклад поліцейський – хоча вони вже частково мають схожі функції.

Нагадаємо, у 2018 році на “кишенькові армії” вінницького муніципалітету з міського бюджету мають виділити понад два мільйони гривень

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *