Вінницька агенція журналістських розслідувань
Главная » Новини » Уже п’ять років в Україні намагаються узаконити одностатеве цивільне партнерство

Уже п’ять років в Україні намагаються узаконити одностатеве цивільне партнерство

Про легалізацію в Україні цивільного партнерства для одностатевих пар з урахуванням майнових і немайнових прав говорять вже давно. Журналісти проаналізували, які дії на загальнодержавному рівні відбувались, опираючись на відповідь на інформаційний запит від апарату Верховної Ради України .

 

Хронологія пройденого шляху

Планом дій по реалізації Національної стратегії  у сфері прав людини на період до 2020 року, затвердженим розпорядженням Кабінету Міністрів України №1393-р від 23 листопада 2015 року у розділі «Попередження та протидія дискримінації», передбачено розроблення та подання на розгляд Кабінету Міністрів України законопроектів про внесення змін до Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні», про легалізацію в Україні зареєстрованого цивільного партнерства для різностатевих і одностатевих пар з урахуванням майнових і немайнових прав.

Зокрема, володіння та наслідування майна, утримання одного партнера іншим у разі непрацездатності, конституційного права не свідчення проти свого партнера. Проект Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” (щодо гармонізації законодавства у сфері запобігання та протидії дискримінації із правом ЄС)» № 0931 був поданий 20 листопада 2015 року народними депутатами України VIII скликання Геращенко І.В., Клипуш-Цинцадзе І.Ю., Іоновою М.М., Найємом М., Лещенком С.А., Масоріною О.С., Заліщук С.П.

На пленарному засіданні Верховної Ради України 16 лютого 2016 року, його було прийнято за основу 231 голосом народних депутатів України за дорученням Комітету з питань прав з людини, національних меншин і міжнаціональних відносин доопрацювати зазначений проект Закону з урахуванням зауважень і пропозицій суб’єктів права законодавчої ініціативи та внести його на розгляд Верховної Ради України у другому читанні. З огляду на те, що розгляд данного проекту не був завершений Верховною Радою України VIII скликання, його передали до Верховної Ради України IX скликання для його подальшого розгляду за процедурою другого читання.

14 листопада 2019 року на своєму засіданні Комітет прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді України прийняти проект Закону № 0931 у другому читанні та в цілому як закон. За час, що минув після розгляду даного законопроекту на засіданні Комітету, до Комітету надійшло кілька десятків звернень як від окремих фізичних осіб, так і від різних релігійних організацій, в яких висловлюються прохання – відкликати законопроект або зняти його з розгляду, відправити його на повторне друге читання та врахувати поправки Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій.

Проте, зважаючи на резонанс у суспільстві, викликаний розглядом зазначеного законопроекту, Комітет на своєму засіданні 18 грудня 2019 року прийняв рішення провести додаткове обговорення проекту Закону № 0931.

27 листопада 2019 року Комітетом були проведені комітетські слухання на тему: «Стан виконання Національної стратегії у сфері прав людини». Серед низки інших питань на слуханнях обговорювались питання попередження та проти дискримінації»

Україна  не готова до такого Закону

– Я можу лише вітати позицію Уповноваженої ВРУ з прав людини, яка не дивлячись на тиск з боку релігійних організацій, окремих фізичних осіб і організованих груп ненависті, не відходить від європейських цінностей і засад демократії на підтримку прав ЛГБТ-спільноти. Разом з тим, анонсовані зміни до Плану дії Нацстратегії у сфері прав людини, на мою думку, відтермінують рівність прав для ЛГБТ-громадян на невизначений термін, оскільки те, що було заплановано на період до кінця 2020 року виконано не було у повній мірі. Це говорить про те, що держава поки не готова до визнання ЛГБТ-людей в Україні, як рівноправних громадян. У той же час, впевнений, що подальше падіння рейтингу Президента і його політичної сили у ВР призведе до того, що напрацювання і покладені зусилля минулої влади та парламенту зійдуть нанівець. Втім, Україна має зобов’язання перед ЄС у контексті Угоди про асоціацію і маю надію, що рано чи пізно захист прав ЛГБТ стане одним із ключових пріоритетів влади, каже Володимир Косенко, директор  ГО «Правозахисне бюро «Ми-є!»

Тимур Ливчук, виконавчий директор «Точки опори ЮА» каже, що Закон, скоріш за все не приймуть доти, доки не зміниться суспільна думка в цьому питанні.

– Щодо закону№ 0931, то комітет з прав людини рекомендував його, але на порядку денному ВРУ цього скликання, ми, скоріш за все, його не побачимо. З того, що я знаю – відсутні голоси для його прийняття. Від нардепів я чую про те, що повинна змінитися суспільна думка, про те як вона може змінитися без підтримки голів держави – питання риторичне. Є досить потужне лоббі, яке виступає проти законів, які могли б захисти права ЛГБТ-людей. Це Рада церков України, вони зайняли позицію, що жоден законопроект не може містити такі терміни, як гендер чи сексуальна орієнтація. Чому у світській державі, церковне лоббі може вирішувати, які мають бути права і у яких громадян – питання риторичне, – каже він.

Головне фото: kyiv.dityvmisti.ua

Публікація створена у рамках Програми партнерства з організацією GenderZ

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *