До редакції Агенції звернулись небайдужі вінничани, які сфотографували процес вивозу фосфогіпсу з терикону на Хімпромі. Забили на сполох – у Вінниці крадуть вже навіть віходи! Як з’ясували журналісти, які для перевірки викликали поліцію, «зради» на цей раз не буде – віходи вивозять законно.
Терикон залишився у спадок від «совка»
Однією із туристичних родзинок Вінниці є біла гору з фосфогіпсу (відхід при отриманні фосфорної кислоти, він містить більше 60 відсотків гіпсу і 2-5 відсотків фосфорної кислоти), яка знаходиться на території закинутого заводу-гіганта всесоюзного значення “Хімпром”. Зазвичай туристи на ній роблять панорамні фото з “інопланетним” ландшафтом. Місцевих мешканців, особливо тих, хто проживає поблизу терикону більше зазвичай турбує екологічний аспект цього об’єкту: наскільки він небезпечний та коли його нарешті вивезуть.
На початку 1970-х роках на території хімічного комбінату збудували нову заводську будівлю. Приблизно половину споруди займав цех, де виробляли екстракційну фосфорну кислоту. У грудні 2017 року цей цех був знесений.
фотографії 2016 року
– Тоді на інших заводах фосфорну кислоту робили дігідратним способом, що був економічно не вигідним, але ЛЕННІІГІПРОХІМ за участю співробітників Вінницького хімічного комбінату побудували перший дослідний, на той момент, цех по виробництву екстракційної фосфорної кислоти, яку робили полугідратним способом, який був на той момент новим та менш витратним. Побічним продуктом виробництва був той самий фосфогіпс, котрий складали в одну місці. Сьогодні це відомий всім вінничанам білий терикон. – каже дослідник історії Вінницького хімічного комбінату Денис Колесник
Схема виробництва фосфорної кислоти на Вінницькому хімічному комбінаті
У 2005 році ТОВ “Будхіміндустрія”, відповідно договору куплі-продажу від 28.11.2005 № 1, придбало 243 000 тон фосфогіпсу ( загальна маса терикону 421 110 тонн станом на 2013 рік) у київського підприємства ТОВ “Будівельне управління “Стабіл”. У 2011 році на засіданні обласної комісії з питань техногенно-екологічної небезпеки та надзвичайних ситуацій, вінницький “Хімпром” визнано одним з найбільших проблемних об’єктів у Вінницькій області у питанні поводження з небезпечними відходами.
Навіщо «крадуть» фосфогіпс?
У серпні 2018 року на горі були помічені невідомі люди, які вивозили фосфогіпс вантажівкою. Активісти звернулись до нашої редакції, щоб ми розібрались у ситуації
Журналісти агенції подзвонили до “Цілодобової варти”. Звідти звернення передали до поліції.
– Вивезення матеріалу було законним. З документами у працівників все гаразд, – каже речниця патрульної поліції Тетяна Фіщук.
Ми припустили, що вивозити фосфогіпс може ТОВ “Будхіміндустрія”, якому належить половина терикону з 2005 року. Щоб підтвердити чи заперечити це припущення, ми надіслали інформаційний запит до Вінницької міської ради. За кілька днів до редакції зателефонував керівник підприємства ТОВ “АВМ-Проект” Олександр Мороз. Виявилось, що це його підприємство вивозить фосфогіпс з терикону.
– Питанням цієї гори я переймаюсь з 2012 року. Тоді я шукав цементні заводи та шукав можливості як вивезти фосфогіпс, і куди його відправити. Потім я намагався викупити підприємство ТОВ “Будхіміндустрія”, у якого на балансі були залишки цього фосфогіпсу. Я планував його переробляти у гіпс будівельний, тобто, робити якісний продукт. Була технологія, було обладнання, треба було ще дофінансувати, щоб зробити нормальний технологічний процес. Події 2013 року не дозволили підписати договір з інвестором. 3 грудня 2013 року повинні були відбутися остаточні перемовини і підписання документів, але трохи затягнулося. Потім коли почалися жертви на Майдані, це питання відпало взагалі, – каже Олександр Мороз.
За його словами, до 2016 року роботи по розвантаженню фосфогіпсу з терикону йшли повільно. Все впиралося в те, що половина терикону належить іншому підприємству – ТОВ “Будхіміндустрія”.
– Тому у мене не було повноцінних прав на ці роботи, і я не міг повноцінно працювати. Міська влада, побачивши, що я дійсно щось роблю, у відмінності від ТОВ “Будхіміндустрія”, пішла мені на зустріч та уклала з моєю фірмою ТОВ “АВМ” – Проект”договір про встановлення земельного сервітуту на земельну ділянку площею 2,6438 гектар, на якій знаходиться терикон з фосфогіпсу. Я зробив всі відповідні документи на землю, за що заплатив десь 30 тисяч гривень, хоча на початку хотіли взяти набагато більше. Зараз я веду перемовини з ТОВ “Будхіміндустрія”. Хочу у них за адекватну ціну викупити їхню частину, щоб стати повноцінним власником, – говорить керівник підприємства ТОВ “АВМ-Проект” Олександр Мороз.
За інформацією аналітичної системи YouControl, юридична адреса ТОВ «Будхіміндустрія» – вулиця Привокзальна 2/1. Журналісти розшукали цю адресу, щоб отримати коментар з приводу планів на відходи іншого власника частини терикону. Виявилось, це добудовані до 14-поверхового житлового будинку нежитлові приміщення, де розташовано безліч магазинів та офісів. Фірми ТОВ «Будхіміндустрія» журналісти тут не знайшли. Два номера телефону підприємства, які вказані у бізнес-каталозі, не мають ніякого відношення до ТОВ «Будхіміндустрія»: один номер телефоне не є дійсним, другий – належить вінницькій філармонії.
Вінницькі відходи їдуть на південь
Олександр Мороз продемонстрував журналістам процес видобування фосфогіпсу. За його словами, спочатку 2018 року уже вивезено близько 20 тисяч тон, ще 80 тисяч тон планується вивезти до кінця року. Середня вартість тони фосфогіпсу в залежності від складу в Україні, за даними з інтернету, складає 350-400 гривень.
– Ми розробили маршрут, щоб важка техніка не їхала через Хутір Шевченка, тому що люди скаржились, що як проїде вантажний автомобіль, то вся хата тремтить. Розгружаємо фосфогіпс у вагони на станції Вінниця-Вантажна, який потім відправляється у південні регіони України,- розповідає Олександр Мороз. – Їх тамтешні аграрії використовують як меліоранти для усунення лужності і засоленості ґрунту. Взагалі для мене цей проект по терикону переважно соціальний. Виручка не завжди тут є, просто мені є чим перекрити, бо маю інший бізнес. Багато коштів треба на придбання спецтехніки, бо орендувати дуже дорого. Оренда бульдозера на день складає 14 тисяч гривень. Для того щоб вивозити фосфогіпс, потрібно зробити певні роботи. Той фосфогіпс, що продається на ринку, він йде зразу з виробництва, а не відвалів. За роки простою цей фосфогіпс став як камінь. Треба купити ковш дробильний, а він коштує десь 25 тисяч доларів. Жодних бюджетних коштів я не залучав на ці роботи. Станом на минулий рік, щоб вивезти всю цю гору, треба було залучити 18-20 мільйонів гривень.
Агрохімічна експертиза Національного наукового центру ,,Інститут землеробства національної академії аграрних наук України” свідчить, що цей фосфогіпс може використовуватись як меліорант в агроландшафтах.
Поле фосфошламу може стати автовокзалом?
Біля терикону є ще один полігон з відходами фосфошламу (шлам – це те, що залишається після видобування фосфору з породи), про який мало хто знає, тому зовні він схожий на закинуте поле.
– Площа цього полігону десь 11 гектарів. Котлован в глибину приблизно шість метрів, в котрому зараз знаходиться 600 тисяч тонн фосфошламу. Я планую цей полігон також вивезти звідси. Якщо вивезти повністю з території колишнього заводу фосфогіпс та фосфошлам, то це 13 гектар вільної території для чого завгодно. Наприклад, сюди можна перенести Центральний автовокзал, який планує влада кудись діти, тому що на його місце є плани по житловій забудові, – додає Олександр Мороз.
Їсти фосфогіпс кілограмами – небезпечно
Як впливають на екологію сотні тонн хімічної речовини, що зберігається на відкритому повітрі біля річки Тяжилівка? Еколог, голова громадської ради при ДЕІ у Дніпропетровській області, голова громадського формування “Екологічний патруль” у Дніпропетровській області Тетяна Лампіка каже, що фосфогіпс це небезпечна речовина, яка при великій концентрації може наносити шкоду.
– Важливо, щоб фосфогіпси не потрапляли в грунтові води, тому що перевищення їх допустимих концентрацій можуть привести до ганебних наслідків. В екологічних стандартах про фосфогіпс вказано так: “Для попередження шкідливого впливу фосфогіпсу на навколишнє середовище, необхідно не допускати його розвіювання у повітрі та попадання у відкриті водойма та грунтові води. При транспортуванні фосфогіпсу у випадку його висихання, у повітря може виділятися його пил, яка може визивати слабке роздратування слизових оболонок очей та верхніх дихальних шляхів. Крім того, концентрація фосфогіпсу для води не повинно перевищувати: для водойм – 3 міліграм на літр, для водойм рибгоспів – 1 міліграм на літр” – каже еколог.
Хутір Шевченка, де проживає приблизно 2 500 людей, знаходиться в кілька сотень метрів від звалища відходів. Раніше журналісти Агенції дізнатися про стан води у криницях Хутора Шевченка. За нашим запитом, була зроблена перевірка води у громадських криницях населеного пункту у липні 2018 року. З десяти криниць у двох колодязях вода придатна до вживання людьми. Така ж сама ситуація по всій Вінниці. Тому, якщо фосфогіпс якось впливає на хімічний склад ґрунтових вод, то дуже мінімально.
– Мені самому було цікаво дізнатись, яку небезпеку несе фосфогіпс, адже там працюють люди, серед котрих й мій брат. Я замовляв різні екологічні експертизи, то грубо кажучи, щоб фосфогіпс завдав шкоду організму, треба з’їсти кілька кілограм цієї хімічної речовини – каже Олександр Мороз. – Але, коли йдуть сильні дощі, то фосфогіпс з гори починає змивати у річку, а тому я планую поставити якусь перешкоду, щоб нічого з терикону не потрапляло в воду.
Найменший рівень небезпеки
У травні 2013 року на міській комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій у технічному звіті, фосфогіпсову гору окреслили, як таку, що має IV рівень небезпеки.
Це найменший екологічний рівень небезпеки. Державна екологічна інспекція у Вінницькій області надала вичерпну відповідь щодо промислових відходів та класифікації небезпеки.
Як бачимо, зберігається фосфогіпс на закинутому заводі усупереч усім нормативам, але ці відходи можна тримати на відкритому повітрі. Радіаційний фонд фосфогіпсу у межах норми.
Вивезти весь фосфогіпс з терикону планують протягом чотирьох років. Тому, вінничани незабаром позбавляться своєї індустріальної фотозони.
