Влітку 2019 року, коли були виявлені залишки  підземних споруд у вигляді арок  під зруйнованим будинком на вулиці Монастирська, 24 . Пізніше майже 13-метровий підземний хід виявили під будівлею по вулиці Монастирська, 1, яка знаходилась у комунальній власності та була виставлена на продаж. Тоді у місті   стався інформаційний вибух щодо вінницькихм підземель. Про них багато писали у ЗМІ,  соціальних мережах,  створювали спеціалізовані сторінки, на цю тему…навіть написали лист до Папи Римського з проханням втрутитись у питання збереження підземель у Вінниці. Оскільки вони, ймовірно, є історичною та культурною спадщиною, що дісталась нам від католицьких монастирів, що були збудовані в центрі міста. Ватикан підтвердив отримання листа, але відповіді досі немає…

Журналісти Агенції  не втратили інтерес до цієї теми. Днями ми направили в міську раду звернення, у якому пропонуємо створити музей «Підземна Вінниця» у будівлі по Монастирській,1. Кошти на нього можна залучити, не лише з бюджету міста, а й від міжнародних донорів, культурних фондів та шляхом краудфандингу…Як кажуть, була б лише політична воля…

Про те, як реагували чиновники на таку пропозицію від депутатки Ганни Давиденко при розгляді “Програми реставрації культурної спадщини на 2018-2020 роки” дивіться у відео з 35:41. Максимум на що погоджувались – виставити умови покупцю про дослідження підземного ходу, і лише в разі підтвердження його історичної цінності, збереження.

Що пишуть

Також ми  продовжили пошуки інформації про історію вінницьких підземель. Шукали інформацію у бібліотеках по всій Україні. Працівники Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського запропонували нам ознайомитись з такими книжками: «Архітектурна історія Вінниці» ( Тарнопольський, 1930 рік), «Вінниця, її околиці та вінницька округа» (Отомановський, 1927 рік), «Нариси з історії Поділля» (Сіцінський, 1927 рік), «Мури» (Омикрон, 1906 рік).

У книжці «Архітектурна історія Вінниці» про підземні ходи у місті йде мова лише в одному абзаці:

«…староста Чосновський за свій рахунок зробив коштовну будову сутеренного каналу від кляштору до річки Бога. Сутерени та підземні ходи є невід’ємною особливістю будівництва всіх кляшторів та фортець тої доби. Канал, що про нього згадується, був для відводу нечистот кляштору та існував аж до кінця ХІХ ст. Такі самі сутерени та безумовно й канал до р. Бога мали єзуїтський і домініканський кляштори. В стародавніх єзуїтських документах згадується про поховання багачів у сутеренах під баштами. Підземними ходами були безумовно зв’язані всі три кляштори; можна гадати, що ходи від них були й до будинків представників влади та багачів. Більшість підземних ходів, що на них тепер натрапляють, являють собою тунелі, більшість з яких без обробки цеглою та камінням, викопані в нижніх шарах твердої та сухої лесової глини, на глибині 4 м та нижче…»

«Мури» (Омикрон, 1906 рік) – це збірка спогадів людей, які у XIX столітті навчались чи викладали в учбових закладах, які знаходились на території Мурів. Про катакомби там згадується лише про той випадок, коли у другій половині ХІХ століття випадково виявили підземні пустоти, які ніхто не досліджував і згодом… засипали.  Взагалі у дореволюційний час про підземні ходи у Вінниці міщани знали теж саме, що й зараз – майже нічого. Про них лише говорили, коли десь утворювалось  провалля.

Що кажуть експерти

Не знайшовши вичерпну інформацію у книгах, ми  звернулися до експертів, дослідників, археологів та  інших людей, які могли б  надати відповідь на питання: хто, коли і як будував підземні ходи у Вінниці? Де та як їх сьогодні шукати ? Чи завжди  будували підземні ходи при будівництві кляшторів, храмів та костелів у XVII – XVIII століттях?

Богдан Рідуш – кандидат історичних наук,  доктор географічних наук, професор Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича

 Виходячи з аналогій з іншими пізньосередньовічними та ранньомодерними містами Поділля, підземні споруди можуть бути: 1 – підвалами та погребами, іноді  досить розгалуженими; 2 – дренажними або каналізаційними галереями; 3 – мінними та контрмінними галереями (за наявності фортечної забудови не пізніше 18 ст.). Причому, найчастіше ці споруди будувались відкритим способом, рідше – підземним, з наступною обкладкою цеглою.

Рекомендований алгоритм досліджень: Нанести на карту місця відомих провалів земної поверхні за останні декілька десятиліть (за даними преси, комунальних організацій, свідчень очевидців). 2. Співставити ці провали з наявними міськими комункаціями (водопровід, каналізація) та встановити їх можливий взаємозвязок. 3. Провали, що не пояснюються руйнівною дією сучасних комунікації співвіднести зі стародавньо забудовою. 4. При наявності свіжих провалів, досліджувати їх та виявляти їх природу.

Як правило, всі ці підземелля досить утилітарні, не містять нічого надзвичайного, заповнені пізнішими наносами і потребують багато праці для їх розчистки. Можуть бути інженерно-геологічною проблемою для нової забудови. “Ходи від монастирів” – то переважно легенди, але без прямого археологічного дослідження нічого довести не можна – ні за, ні проти Я років 20 тому робив дослідження підземних ходів на теренах України. Ходи були знайдені по кілька сотень метрів у різних селах України та у Полонному, де зараз розкопки. Що у Вінниці я не знаю. Треба досліджувати.»

Павло Нечитайло – археолог, кандидат історичних наук, ДП «Подільська археологія», ДП «Науково-дослідний центр «Охоронна археологічна служба України» Інституту археології НАН України»

Я так вам нічого не скажу. Треба замовляти дослідження. Укладати договір з нашим підприємством і починати працювати. Ціна за наші послуги залежить від об’єму робіт. Якщо просто огляд, фотофіксація, складання планів, історико-архітектурний аналіз + звіт – від 50 тисяч гривень. Якщо земляні роботи (розчистка), геоскан, аналізи (розчинів, заповнення і тд) то інші суми»

Тимур Бобровський – археолог, кандидат історичних наук, Національний заповідник «Софія Київська».

Треба копати і досліджувати. Не факт що є монастирські ходи. Можуть бути підземні господарські сховища, де зараз проводять екскурсії у Вінниці  у монастирі Капуцинів. Зараз йдуть розкопки у Національному заповіднику «Софія Київська», то там також не підземні  ходи, а господарські приміщення. У Вінниці можуть бути погреба XVII століття, які системно взаємопов’язані між собою. Такі ходи є у місті Полонне Хмельницької області. Там влада спочатку також казала, що немає ніяких катакомб, але місцева громада переконала їх, що вони все ж таки є. Зараз там проводяться розкопки.

Всі опитані дослідники стверджували, що потрібно проводити археологічні розкопки, без них нічого конкретного не можна сказати про підземні ходи у Вінниці. Кажуть, для цього потрібен дозвіл від органів місцевого самоврядування та їх фінансування.

Цей матеріал підготовлено у рамках проекту «ДІЙ!-Вінниця», що реалізується за фінансової підтримки  міжнародної Чеської неурядової організації People in Need та Міністерства закордонних справ Чеської Республіки .