На території чотирьох індустріальних парків на східній околиці Вінниці, згідно з повідомленнями міської ради, просто зараз мають будуватись другий цех з виробництва холодильного обладнання “Грін Кул”, зводитись завод з виробництва спортивного одягу “Нead”, створюватись перша в Україні “Кремнієва food-долина” та інші підприємства. По факту – будується лише одне невелике підприємство по виробництву навісної сільськогосподарської техніки. Влада міста п’ять років будувала (спойлер – так і не добудувала) бетонну дорогу, на яку вже витрачено майже 90 мільйонів бюджетних гривень, хоча ще у 2020 році обіцяла її зробити.

Далі – докладніше про те, що відбувається навколо ідеї великого проєкту поряд з Вінницею, що мав залучити інвестиції в регіон та створити тисячі робочих місць. Виявилось, що у реальний стан проєкту виглядає не так оптимістично, як озвучені владою плани.  

Що таке ВІП?

Днем народження вінницького індустріально парку (ВІП) є 2015 рік, коли на цій території ПАТ “Українська пивна компанія” запланувала збудувати завод з виробництва холодильного обладнання. В межах затвердженої містом концепції парку це стало першим проєктом, що мав “створити умови для залучення інвестицій в розвиток міста”. 

(Ілюстрація: Вінницька міська рада)

У 2018 році на цьому заводі вже працювало кілька сотен людей і саме з цього року міська влада починає вкладати мільйонні кошти у ВІП. Це – проведення всіх необхідних комунікацій та будівництво першої у Вінниці бетонної дороги, про яку розповімо окремо.

“Будівництво століття” 

Бетонну дорогу на території індустріального парку будували в два етапи у 2019-2023 роках. На першому етапі підрядники розподілили між собою кілька ділянок:

(Ілюстрація: Вінницька міська рада)

Для зручності, розглянемо кожен з етапів будівництва окремо, по ділянкам.

Хронологія будівництва по Проектній,12

10 вересня 2019 року департамент комунального господарства та благоустрою Вінницької міської ради укладає договір на майже (і це тут важливо) півтора мільйона гривень з ТОВ “Віндор” на будівництво дороги по вулиці Проектній, 12 

(знімок Google earth за 2019 рік)

Відтоді – новин немає. Жодних інших даних у сервіс Prozorro теж не завантажили. Ми надіслали запит до міської ради, щоб дізнатись чи все ж таки були виконані будівельні роботи відповідно до договору. Відповідь – так.

Проте дізнатися що саме зробив (або ні) підрядник – неможливо, адже, за словами юристів, сума договору в цьому випадку дозволяє виконавцю не публікувати звіт про пророблене.

• В цьому тендері сума робіт менша півтора мільйона гривень (сума тендеру – 1 496 858 гривень), отже за таких обставин у замовника не було обов’язку публікувати звіт про виконання договору, а отже порушень з боку замовника в оприлюдненні даних не вбачаю, – каже юрист ГО “Платформа прав людини” Євген Воробйов

У вересні того ж 2019 року міськрада укладає ще один договір з ТОВ “Віндор” на суму вже 12 мільйонів гривень на будівництво цієї ж дороги. Проте вже через два місяці цей договір між департаментом та підрядником розірвали за згодою сторін. На наше питання щодо причин, Вінницька міська рада відповіла, що це обумовлено висновками моніторингу Державної аудиторської служби України (ДАСУ). Результатами моніторингу з журналістами не поділились.   

У квітні 2020 року ТОВ “Віндор” знову виграє тендер на суму  3,2 мільйона гривень. І знов на облаштування бетонної дороги на тій же Проектній, 12. У цей час ТОВ “Віндор” вже почав облаштовувати цю дорогу. 

(знімок Google earth за 2020 рік)

Наприкінці грудня 2023 року підрядник отримав 2,6 мільйона гривень за виконані роботи по договору. Чому саме виплачена сума стала меншою за початкову угоду – чи через недостатній об’єм робіт чи перераховані вже в процесі кошториси – в документах не уточнюється, але претензій сторони один до одного не мають…

У квітні 2020 року ТОВ “Віндор” переміг у ще одному тендері на облаштування дороги на тій же вулиці Проектній, 12. Ціна угоди поки найвища – 38,3 мільйона гривень. Наприкінці 2023 року ТОВ “Віндор” за виконання робіт по цьому тендеру отримав 28,8 мільйонів гривень. 

ТОВ “Віндор”?

(фото: телеканал “Віта”)

При вивченні компанії в судовому реєстрі видно, що ТОВ “Віндор” і раніше “світилось” в ряді кримінальних проваджень:

• У 2010 році ТОВ “Віндор” виступало субпідрядником проведення будівельних робіт по облаштуванню асфальтного покриття спортивного майданчика у місті Бар, Вінницької області. На думку слідства, при будівництві могло статися привласнення бюджетних коштів.  
• У 2016 році, на думку слідчих місцевої поліції, ТОВ “Віндор” було серед тих компаній, які під час проведення ремонтних робіт дорожнього покриття на території міст: Гайсин, Ладижин та Хмільник Вінницької області, могли незаконно заволоділи бюджетними коштами. 
• У 2019 році в ході досудового розслідування встановлено, що ТОВ «Віндор» було в переліку компаній, які могли незаконно заволоділи бюджетними коштами передбаченими на ремонт та утримання доріг на Вінниччині.

Керівником та одним з бенефіціарів ТОВ “Віндор” є Олександр Токар. У 2010 році він, разом з депутатом Вінницької міської ради Віктором Мацерою, значився серед засновників ТОВ “Мережа” (Ми розповідали про це підприємство в контекстіі будівництва ресторану біля ТРЦ “Мегамолл”)

У компанії стверджують – могли б доробити дорогу, якби отримали гроші. 

• Ми не доробили дорогу на вулиці Проектна,12 через те, що у замовника закінчилось фінансування. Щодо кримінальних проваджень, то відкрити його дуже легко. На вас теж його можна відкрити. Суд визначить винні ми чи ні. Ніякого тиску через ці кримінальні справи на нас немає, – каже представник компанії ТОВ “Віндор” 

Проектна 12А та Проектна 13

(знімок Google earth 2022 року)

Облаштувати ці вулиці хотіло те саме ТОВ “Віндор”, але на тендері перемогла інша фірма – ТОВ “КБК” з якою департамент комунального господарства та благоустрою Вінницької міської ради і уклав договір на суму 39,3 мільйона гривень у квітні 2019 року. Проте по факту підрядник виконав лише перший етап робіт, тому і отримав тільки 14,3 мільйона гривень.

(фото: Вінницька міська рада. 2019 рік)

Наприкінці 2019 року міскрада уклала ще один, додатковий договір з ТОВ “КБК” на 16,4 мільйона гривень, щоб завершити облаштування бетонної дороги. Проте підрядник виконав лише частину робіт за договором, за що отримав половину суми – 8 мільйонів гривень. 

Міська рада у відповіді на наш запит зазначила, що такі дії ТОВ “КБК” зумовлені необхідністю коригування документації, тож договір довелося розірвати.

Тому, щоб зрештою закінчити облаштування дороги, департамент комунального господарства та благоустрою у червні 2021 року провів ще один, новий тендер, який виграв новий підрядник – ТОВ “Мего ЛТД”. Наприкінці 2023 року ТОВ “Мего ЛТД” за виконану роботу отримало з бюджету міста майже 31 мільйон гривень. 

ТОВ “КБК” 

Це підприємство також є неодноразовим фігурантом кримінальних проваджень:

• На роботах з добудови до головного корпусу клінічної лікарні швидкої медичної допомоги у Вінниці за договором 2017 року, слідчі зафіксували випадки можливого завищення об’ємів та вартості виконаних робіт по зовнішньому оздобленню фасаду (термоізоляція) та заповненню віконних прорізів металопластиковими вікнами, в результаті чого місцевому бюджету, за версією слідства, нанесено збитки на орієнтовну суму понад 3 мільйона гривень.  
• Згідно з відкритим кримінальним провадженням у 2020 році ТОВ “КБК” значиться серед тих фірм, які, за версією слідства, були серед можливих учасників у схемі конвертаційних центрів.  
• На думку слідчих поліції, під час капітального ремонту набережної в Ужгороді зафіксований факт можливого розкрадання бюджетних коштів.  

І це тільки декілька прикладів кримінальних справ, в яких фігурує ТОВ “КБК”. Це товариство вже неодноразово було героєм публікацій у ЗМІ саме через фігурування у кримінальних справах.

Зв’язатися з представником компанії ТОВ “КБК” журналістам не вдалось. Всі їхні офіційні номера телефонів не працюють. Власник компанії Ігор Петрик також не відповів на дзвінки на мобільний телефон,який він вказав при реєстрації ФОПа.

ТОВ “Мего ЛТД”

Це підприємство також є неодноразовим фігурантом кримінальних проваджень. До 2019 року ТОВ “Мего ЛТД” належало німцям, поки власницею фірми не стала Тамара Кізь з Вінниці. Їй належить ще кілька інших підприємств, серед яких: акціонерне товариство “Закарпатський завод “Електроавтоматика”, “Мегомакс”, “Мего Електроавтоматика”, “Шляхове будівельне управління – 58”. 

ПП “Мегомакс” є фігурантом кримінального провадження по можливому розкраданню бюджетних коштів на ремонті доріг у Закарпатській області.  

Чоловік Тамари Кізь працює у ВОКУ “Служба технічного нагляду за об’єктами ЖКГ”, тому спільне їх задеклароване майно можете переглянути тут. 

Офіційна номера телефонів ТОВ “Мего ЛТД” не працюють, але вони залишили свої діючі контакти на сервісі з пошуку роботи, де фірма шукає працівників, отж ми звернулися до них за коментарем.Співробітниця ТОВ “Мего ЛТД” записала контакти журналіста, щоб передати їх керівництву компанії. Але ніхто не подзвонив.

Майже 90 мільйонів витрачено, а дорога все ще не готова

Загалом на будівництво півтора кілометрової бетонної дороги з бюджету вже пішло 88,4 мільйона гривень. І це не остаточна сума, адже дорога ще недобудована. Є лише саме бетонне покриття, стовпи з освітленням і все. Немає обіцяних пішохідних та велодоріжок.

Щоб дізнатись, як зараз виглядає бетонна дорога, ми виїхали безпосередньо на місце. Зараз ці вулиці виглядають наступним чином:

Вулиця Проектна, 12А

Вулиця Проектна, 13

Вулиця Проектна, 12

Ймовірно, благоустрій території (включаючи пішохідні та велодоріжки) не провели через те, що вздовж дороги ще проводять комунікації. 

При цьому, міський голова Сергій Моргунов обіцяв закінчити облаштування бетонної дороги на вулиці Проектна, 12А ще у 2020 році.

Щоб розставити всі крапки над “і”, ми направили запит до Вінницької міської ради, щоб дізнатись коли ж ця бетонна дорога буде готова повністю. Там відповіли, що через війну – це не на часі. Ба більше, не всі інвестори надали замовнику – тобто міськраді, інформацію про плани облаштування внутрішніх проїздів та виїздів, пов’язаних з бетонною дорогою, тому закінчувати благоустрій вулиць за адресами: Проектна 12А, Проектна 13 та Проектна 12 наразі немає ніякого сенсу. 

ДАСУ

Більшістю тендерів по облаштуванню бетонної дороги цікавилась Державна аудиторська служба України (ДАСУ). Основні питання до замовника:

• Чому у тендері переміг саме цей учасник, а не інший?
• На базі який документів сформувалась ціна на товари та послуги?

У відповідь ДАСУ отримувала всі запитувані документи і на цьому питання закривались. Направивши запит до ДАСУ, журналісти Агенції хотіли з’ясувати, чому вони приділяли стільки уваги цьому будівництву і які висновки зрештою зробили. У відповідь аудиторська служба зазначила, що їх цікавлять самі тендери, а не окремі об’єкти. Також ДАСУ вказало, що вони нічого не приховують і всю наявну у них інформацію розміщують на платформі Prozorro. 

Ілюзія будівництва

ВІП знаходиться в такому місті, що якщо ти не працюєш на заводі виробництва холодильного обладнання та на інших підприємствах, які тут поруч, то ніколи тут не побуваєш. Це може давати шанс місцевій владі маніпулювати про стан справ у ВІП. 

Якщо ви переглянете кілька сюжетів на місцевому комунальному телеканалі “ВІТА” про цей об’єкт, то вам може здатися, що тут реально на повну потужність будуються заводи, дорога, інфраструктура, що нема де яблуку впасти.

Ба більше, у журналістів Агенції теж було таке враження, тому що на території цього парку ми були два роки тому. Тому коли зараз побували у ВІП, були вражені, що насправді все не так, як здавалося. Розглянемо кожен з чотирьох індустріальних парків окремо.

№ I “Вінницький кластер холодильного машинобудування” (19,3 га)

Перше та єдине підприємство, що працює на території індустріальних парків. Почали його будувати десь з вересня 2016 року, а вже у 2018 році тут працювали люди. У тому ж році цей завод відвідав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман та сказав, що найголовніше в цьому те, що продукція виробляється в Україні. У 2022 році “Грін Кул” повинні були розпочати будівництво ще одного цеху на сусідній ділянці, але поки це лише плани.

 (знімок Google earth 2022 року)

Ділянка, на якій знаходиться завод, перебуває в приватній власності товариства. Наразі підприємство взяло кредит під заставу цієї землі.

№ II “Вінтер Спорт” (25 га)

У 2019 році австрійська компанія з виробництва спортивного одягу Head перемогла на аукціоні з купівлі земельної ділянки на території ВІП, яку придбала за 34,5 мільйона гривень. Але будівництво не було розпочате через те, що “Вінницяобленерго”, за словами проєктувальника і генпідрядника в будівництві заводу компанії Head у Вінниці Ігоря Гуменного, вимагала від забудовника велику суму за підключення до електроенергії, що обурило австрійських інвесторів. У 2022 році будівництво заводу було відновлено: розпочали розчищення грунту та закладання фундаменту. 

Здавалося, що через два роки тут повинен бути вже готовий завод на 1 200 робочих місць, але ні. Більше ніяких робіт не проводилось. 

№3 “Вінницький індустріальний парк” (35,7 га)

У серпні 2023 року міська рада гучно заявила, що у Вінниці створять перший в Україні агрохарчовий парк “Volia Agri-Food Park Vinnytsia”. Така собі “Кремнієва food-долина”, де будуть розташовуватися 15 підприємств на 2 тисячі робочих місць. Сума інвестицій – десь 3 мільярда гривень. 

(Ілюстрація: Вінницька міська рада)

По факту – ніяких будівельних робіт зараз не відбувається, як з заводом Head. 

№4 “ВінІндастрі” (13,1 га)

(знімок Google earth 2022 року)

Наразі Вінницька міська рада підписала меморандуми про співпрацю з чотирма потенційними учасниками парку, які готові повністю заповнити територію виробничими та складськими приміщеннями. Йдеться про такі підприємства, як:

• ТОВ “Файєрвуд”
• ТОВ “Смарт лайн”
• ТОВ “Візарді”
• ТОВ “БаДМ”

У листопаді минулого року міська рада возила сюди студентів, щоб показати як все будується. На той момент працівники ТОВ “Смарт лайн” заливали там бетон під цех, де мають виробляти навісну сільськогосподарську техніку. Зараз це місце виглядає так:

Парковка 

Окремо згадаємо, що крім бетонної дороги, у 2019 році міська влада планувала облаштувати парковку для фур на території ВІП. На виготовлення проектно-кошторисної документації об’єкта планувалось виділити майже півмільйона гривень. Знайшли виконавця робіт, але договір з ним не уклали. Офіційна версія – на це просто не виділили кошти, тому що їх перерозподілили “на подолання наслідків епідемії Covid-19”, а потім повномасштабне вторгнення і паркінг став не на часі. 

Коментар експерта 

(фото надано автором)

Сергій Іванов-Костецький – засновник та головний архітектор Архітектурної Компанії “Креатив”, співвласник Індустріального парку “Галіт”

У Вінниці індустріальні парки крупні (від 1000 м² окремі площі), а особливість України в тому, що на ринку багато запитів від малого та середнього бізнесу, якому не потрібні такі масштаби. Цей недолік треба взяти до уваги й трансформувати у модель розробки та розвитку, відпрацьовану свого часу у США. Зараз у Дрогобичі ми проектуємо індустріальний парк персонально під кожного підприємця, під кожен бізнес. 

Аналізуючи світовий досвід та запити в Україні, я спроектував, як девелопер, ІП «Галіт» у Дрогобичі на Львівщині. Головна ідея команди наших архітекторів – взяти за основу не широко відому модель, яку використовують багато українських ІП, а американський індустріальний формат. Саме він в корені призвів до зміни підходу у проєктуванні та створенню таких гігантів, як Apple та IBM. Фактично, це принцип «силіконової долини» – коли дуже багато малих бізнесів групуються в одній точці. Саме такий підхід допомагає малим бізнесам вирости в гігантів.

Більш ефективна та працююча модель – коли при проєктуванні ІП ми створюємо можливість якісно працювати для дуже великої кількості мікробізнесів. Їм не потрібні шалені потужності, але треба: санітарна зона, логістика, проєктування приміщень під їх технічні вимоги та потреби, специфіку виробництва. 

Зараз при плануванні індустріальних парків, треба дивитися на перспективу. Маю на увазі звернути увагу на ту модель, яка єднає багато бізнесів. Розвиток України залежить не від 2-3 величезних гравців ринку, а від десятків маленьких. Малий і середній бізнес — це основа економіки, що створює 60, а іноді ще більше відсотків ВВП. Тому така модель мені видається більш перспективною, ніж залежність від потреб компаній-гігантів, які, по суті, самі собі можуть збудувати ІП.

Живий приклад. Рік тому ми мали запит від виробника паперових трубочок – постачальника продукції для крупної мережі фастфудів. Йому треба було усього 200  м² аби поставити верстат. Але ніхто на ринку такі мікро площі не хотів пропонувати. Так, тут можна задіяти звичайний гараж, навіть об’єднати 2-3 гаражі. Але ж підприємству треба зручна логістика та санітарні умови –  аби бус приїжджав, рампа в наявності, туалет, умивальник, чиста вода, надійна електрика. У тому ж гаражі не має шумоізоляції, а обладнання, машини працюють дуже гучно, тому сусіди починають сваритися через шум та заважати один одному. 

В такому варіанті, індустріальний парк створений на основі моделі – невеликі приміщення, але побудовані за технічними вимогами окремих бізнесів – чи не єдиний ефективний та правильний вихід. Тому не потрібна площа в 1000 квадратів, яка стане тягарем підприємцю та джерелом постійних проблем та викликів. А саме стільки, скільки треба для вашого верстату.

Епілог

Вінниця, маючи чотири ІП, не є унікальним містом в Україні. Станом на початок лютого 2024 року в офіційний реєстр Мінекономіки внесені 75 індустріальних (промислових) парків. 13 із них додали в реєстр у 2023 році, ще два – вже в 2024-му.

На даний момент на чотири ІП у Вінниці витрачено 143,4 мільйона бюджетних гривень, з них:

• Будівництво бетонної дороги – 88,4 мільйона гривень
• Забезпечення водопостачання, водовідведення та каналізування – 36,9 мільйона гривень
• Забезпечення електропостачання – 14,4 мільйона гривень 
• Забезпечення газопостачання – 3,2 мільйона гривень
• На інші витрати – півмільйона гривень

У поточному році у держбюджеті передбачена програма компенсаіції органам місцевого самоврядування на облаштування ІП, тому Вінницька міська рада планує подати необхідні документи на її отримання.

Щодо того, чому підприємцям вигідно будувати свої заводи саме в ІП, а не будь де, тому що для резидентів індустріальних парків закон передбачає економічні стимули:

• Звільнення від імпортного ПДВ і мита при ввезені нового обладнання в Україну
• Звільнення від податку на прибуток на 10 років у разі ведення діяльності в межах ІП 
• Пільгові ставки податку на нерухомість і мінімальна плата за землю від місцевої влади

Ми звернулись до власників заводу “Грін Кул” та до керівництва компанії Head, щоб пояснили нам чому вони припинили будувати свої підприємства на території ВІП, але ніякої відповіді не отримали. Логічно припустити, що зараз ці компанії не будують свої потужності у Вінниці через війну, що призводить до нестабільної економічної ситуації в Україні.