Вінницька агенція журналістських розслідувань
Главная » Журналістські розслідування » Майже 11% (півмільярда) бюджету Вінниці у 2021 році пішло на потреби громадського транспорту: чому так багато?

Майже 11% (півмільярда) бюджету Вінниці у 2021 році пішло на потреби громадського транспорту: чому так багато?

Громадський транспорт сьогодні є символом того, що попри ракетні обстріли, місто продовжує жити своїм буденним життям. 

Одна з “фішок” Вінниці ще з радянських часів – велика кількість громадського транспорту. За часи Незалежності міські голови Вінниці на темі громадського транспорту піднімали собі рейтинги: будували нові тролейбусні та трамвайні маршрути, оновлювали рухомий склад, запустили власну лінію виробництва громадського транспорту тощо. Але за всім цим приховується те, що більше всього видатків з місцевого бюджету йде саме на потреби КП “Вінницька транспортна компанія”.

КП “Вінницька транспортна компанія” 

З отриманої відповіді від Вінницької міської ради на наш запит, можемо скласти ТОП 3  комунальних підприємств у Вінниці, які отримали з бюджету найбільшу кількість видатків: КП “Вінницякартсервіс”, КП “Вінницяміськтеплоенерго”, КП “Вінницька транспортна компанія”. За 2021 рік ці підприємства  з бюджету міста отримали:

  • КП “Вінницякартсервіс”- 49 562 396 гривень
  • КП “Вінницяміськтеплоенерго” – 238 615 551 гривень
  • КП “Вінницька транспортна компанія” – 500 448 208 гривень

У відповідь на наш запит, Вінницька міська рада  пояснила велику кількість видатків у КП “Вінницька транспортна компанія”  тим, що з 2016 року в держбюджеті України не передбачаються видатки на здійснення компенсаційних витрат на пільговий проїзд окремих категорій громадян, виробництвом власних тролейбусів VinLine тощо: 

Сумма у півмільярда гривень –  це 10,8%   бюджета міста за 2021 рік. Ми дізнались чи подібна ситуація є нормальною для інших міст України.  Запити з проханням про інформацію про найдотаційніші комунальні підприємства були надіслані майже у всі обласні центри (окрім окупованих територій). З отриманих відповідей (з 14 обласних центрів) можна зробити висновки про те, що у більшості міст транспортні комунальні підприємства також отримують багато видатків з бюджету.

Інформація про суми вливань бюджетних коштів у ці підприємства за 2021 рік  

 

I. Дніпро

 

КП “Дніпровський електротранспорт” – 1 095 042 800 гривень. 

Це 7,65% бюджета міста 

 

II. Житомир 

 

КП “Житомирське трамвайно-тролейбусне управління” – 163 455 000 гривень

 

Це 5,94% міського бюджета Житомира за 2021 рік 

 

III. Миколаїв

 

1/5 мільярда бюджетних гривень отримало у 2021 році КП “Миколаївелектротранс” 

Це 4,69% міського бюджета  

 

IV. Одеса

 

КП “Одесміськелектротранс” – 633 700 000 гривень

Це 6,04% бюджета міста за 2021 рік  

 

V. Рівне 

 

КП “Рівнеелектроавтотранс” – 84 665 500 гривень

3,39% бюджета міста  

 

VI. Тернопіль

 

КП “Тернопільелектротранс” – 139 027 600 гривень

5,2 %  бюджета міста Тернополя 

 

VII. Хмельницький

 

КП “Електротранс” – 150 221 000 гривень

5,02% міського бюджета

 

VIII. Черкаси 

 

КП “Черкасиелектротранс” – 104 053 652 гривень

 

3,72%  міського бюджета 

 

IX. Чернівці

 

КП “Черкаське тролейбусне управління” – 118 015 800 гривень 

 

4,72 %  міського бюджета за 2021 рік

 

X. Чернігів 

 

КП “ЧТУ” – 43 500 000 гривень

 

1,49% міського бюджета

 

XI. Львів

 

КП “Львівелектротранс” – 252 300 000 гривень. 

2,6% міського бюджета   

На що саме  витрачаються сотні мільйонів гривень міських бюджетів

Як бачимо, у всіх містах значна частина бюджету йде на забезпечення функціонування громадського транспорту. У відповідь на наші запити представники органів місцевого самоврядування зазначали на що саме йдуть ці бюджетні кошти: 

  • захищені статті: заробітна плата з нарахуваннями ЄСВ, оплата енергоносіїв 
  • капітальні ремонти рухомого складу, трамвайної колії, контактної мережі, кабельних ліній, тягових підстанцій
  • кошти на обслуговування кредитних зобов’язань на придбання рухомого складу та інших послуг
  • забезпечення надання послуг  з перевезення пасажирів електротранспортом 
  • внески до статутного капіталу підприємства 
  • здійснення компенсаційних виплат на пільговий проїзд електротранспортом  окремим категоріям громадян
  • фінансова підтримка на покриття збитків пов’язаних з карантином (2021 рік)
  • виробництво власного рухомого складу 
  • страхові внески
  • сплата земельного податку 
  • відшкодування різниці між встановленим та економічно обгрунтованим тарифом на проїзд у громадському електротранспорті 

Всі ці статті витрат вимагають мільйони гривень. Чи можливо скоротити ці витрати та якось оптимізувати процес? 

Думки експертів 

Експерт у сфері функціонування громадського транспорту Денис Колесник 

Якщо казати за КП “Вінницька транспортна компанія”, то у них багато коштів йде на погашення кредитних зобов’язань. Наприклад, ті ж самі турецькі автобуси “Otokar” Якщо переглянути фінансові звіти підприємства, то там немає мови про якісь там суттєвий дохід від діяльності компанії. Міська рада вливає на діяльність підприємства багато коштів, щоб воно просто жило. На компенсацію льготного проїзду йдуть великі суми. 

Член конкурсного комітету з визначення автомобільних перевізників для перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування у м. Дніпро Максим Мельник 

 

Громадський транспорт будь-де дотаційний, у ЄС також.  У комунального підприємства, як правило, не дуже ефективний менеджмент, але навіть ефективний не зможе зробити сферу не дотаційною. Бо все банально, перевезення пасажира коштує N грошей, а перевозять нас за N мінус якийсь відсоток (тут треба рахувати конкретні міста і маршрути). Щоб зробити все більш прозорим, то треба змінювати законодавчу базу і переходити на оплату транспортної роботи. Це коли місто замовляє послугу, збирає гроші з пасажирів і після оплачує роботи підприємств (у нас в Дніпрі всі автобуси не комунальної власності). Але це не зробить сферу прибутковою, бо громадський транспорт всюди у світі дотаційний, просто буде більш прозоре регулювання. Якщо казати дуже-дуже грубо,то громадський транспорт є як соціальний проект у містах й плата за проїзд – це “символічна” подяка перевізнику. Виходить, що місто повинно завжди мати гроші, щоб забезпечувати належне перевезення пасажирів, тобто, наприклад, як батьки забезпечують свою дитину, коли вона неповнолітня.

 

Блогер, експерт з урбаністики Олександр Вельможко 

У нас є загальна ситуація, коли собівартість перевезень вище вартості тарифу, плюс до цього додається велика кількість пільговиків при фактично відсутньому механізму компенсації. Крім того, немає законодавчо врегульованого механізму фінансування – тому у кожному місті, поки що, якийсь свій шлях виходу з ситуації. Та ще до цього всього велика кількість пільг на проїзд є в компетенції суто місцевої влади. Наприклад, в Одесі йдуть так: з міського бюджету напряму закуповують рухомий склад та основні комплектуючі для виробництва трамваїв та  періодично дотують комунальне підприємство для виплати зарплат, оплати комунальних послуг, електрики тощо.

Кривий Ріг пішов по шляху безкоштовного проїзду для місцевих з повним фінансуванням з бюджету. Київ фактично йде шляхом надання послуг неналежної якості. Львів та Маріуполь (до війни) йшли шляхом компенсації витрат за рахунок відносно високого тарифу на разовий проїзд. Оптимальний шлях з моєї точки зору – оплата роботи перевізника будь-якої форми власності у вигляді транспортної роботи, при цьому місто централізовано збирає собі всі кошти за оплату проїзду. Різниця фактично буде дотацією. При цьому місто може ще й закуповувати техніку для комунального перевізника.

Над матеріалом працювали: Інга Фляжнікова, Влад Боднар

Фото: Dmytro Zagorulko Даниил Фролов  https://mk.depo.ua/ https://traffic.od.ua/ 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *